Bible verses about "transition" | Ukrainian

¹ Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:² час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,³ час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,⁴ час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,⁵ час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,⁶ час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,⁷ час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,⁸ час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!

¹³ Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!

¹ Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,² бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.³ Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,⁴ щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.⁵ Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.⁶ Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,⁷ думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.⁸ І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.⁹ А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.¹⁰ А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.¹¹ А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.¹² Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;¹³ бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.¹⁴ Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;¹⁵ бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!¹⁶ Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.¹⁷ А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.¹⁸ Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.¹⁹ Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,²⁰ бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,²¹ що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.²² Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.²³ Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.²⁴ Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?²⁵ А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.²⁶ Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.²⁷ А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.²⁸ І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.²⁹ Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.³⁰ А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.³¹ Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?³² Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?³³ Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.³⁴ Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.³⁵ Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?³⁶ Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.³⁷ Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.³⁸ Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,³⁹ ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

²² Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.

⁴ що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.⁵ Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.⁶ Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.⁷ А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.⁸ Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.⁹ Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

²⁰ А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас,²¹ Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.

¹⁴ І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.

⁵ Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,

¹⁷ щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.

¹² Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.

⁸ А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.

¹³ Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.¹⁴ Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!

¹⁰ Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.

⁵ Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

¹¹ Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.¹² І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.¹³ І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.

⁶ Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.⁷ І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.

¹¹ Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.

⁸ Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!⁹ Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.¹⁰ Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.¹¹ Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

⁹ Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.