Bible verses about "the big bang theory" | Ukrainian

Isaiah 9:6

6 Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

John 1:1-51

1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.2 Воно в Бога було споконвіку.3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.11 До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.14 І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.15 Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.16 А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.17 Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.18 Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!22 Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?23 Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.24 Посланці ж із фарисеїв були.25 І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.28 Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.31 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.32 І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!37 І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?39 Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.

Matthew 19:1-30

1 І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.2 А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?4 А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?5 І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,6 тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!7 Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?8 Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.10 Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.11 А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.12 Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.13 Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.14 Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.15 І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?17 Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.18 Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.20 Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?28 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.

Hebrews 6:1-20

1 Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,2 науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,6 та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.8 Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.9 Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.13 Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,14 говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!15 І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.17 Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,18 щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,19 що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,20 куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.

Genesis 2:1-25

1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.11 Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.13 Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.14 А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.17 Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!18 І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

Hebrews 11:3

3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

Genesis 1:3

3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.

Isaiah 42:5

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

2 Peter 3:8

8 Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

John 1:1

1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.

Isaiah 48:13

13 Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.

Genesis 1:1

1 На початку Бог створив Небо та землю.

Genesis 1:1-31

1 На початку Бог створив Небо та землю.2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.9 І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.10 І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.11 І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.12 І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.13 І був вечір, і був ранок, день третій.14 І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.15 І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.16 І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.17 І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,18 і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.19 І був вечір, і був ранок, день четвертий.20 І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.22 І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!23 І був вечір, і був ранок, день п'ятий.24 І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.25 І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!29 І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!30 І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.

Topical data is from OpenBible.info, retrieved November 11, 2013, and licensed under a Creative Commons Attribution License.