Bible verses about "narcissism" | Ukrainian

¹⁸ Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

²⁴ Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,²⁵ щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

¹⁶ По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?

¹⁵ А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.¹⁶ А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.¹⁷ А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

¹⁹ Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!

⁴ А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!

¹ Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.² Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.³ А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.⁴ Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!⁵ А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.⁶ А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.⁷ Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.⁸ Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.⁹ Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.¹⁰ А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.¹¹ Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.¹² Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.¹³ Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.¹⁴ Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.¹⁵ Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.¹⁷ Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!¹⁸ Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!¹⁹ Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.²⁰ А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.²¹ Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.²² Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!²³ Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.²⁴ Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.²⁵ А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.²⁶ Це я написав вам про тих, хто обманює вас.²⁷ А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.²⁸ А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.²⁹ Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.

¹ Для диригенту хору. Раба Господнього Давида.² Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,³ бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.

¹⁶ бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...

¹ Не судіть, щоб і вас не судили;² бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.³ І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?⁴ Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?⁵ Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

¹⁶ Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.

¹² Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.

¹⁷ Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,¹⁸ бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.¹⁹ Ваша ж слухняність дійшла до всіх. І я тішусь за вас, але хочу, щоб були ви мудрі в доброму, а прості в злому.

¹ Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,² то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!³ Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.⁴ Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.⁵ Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!⁶ Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,⁷ але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,⁸ Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...⁹ Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,¹⁰ щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,¹¹ і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!¹² Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.¹³ Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.¹⁴ Робіть усе без нарікання та сумніву,¹⁵ щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,¹⁶ додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.¹⁷ Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.¹⁸ Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!¹⁹ Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.²⁰ Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.²¹ Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.²² Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.²³ Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.²⁴ Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.²⁵ Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,²⁶ бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.²⁷ Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.²⁸ Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.²⁹ Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,³⁰ бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

⁵ Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!⁶ Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.

¹ Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.² Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,³ нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,⁴ зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,⁵ вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!⁶ До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,⁷ що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.