Bible verses about "motives" | Ukrainian

⁷ Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.

¹⁷ І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.

¹ Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.

² Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.

¹³ Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!¹⁴ Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

¹² не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.

¹ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?² Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,³ прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.⁴ Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.⁵ Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.⁷ Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.⁸ Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!⁹ Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!¹⁰ Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!¹¹ Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.¹² Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?¹³ А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,¹⁴ ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...¹⁵ Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.¹⁶ А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!¹⁷ Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

⁷ Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.

⁵ Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.

⁵ Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

¹ Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

³ Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.⁴ але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.

¹⁰ Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

² Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.

¹ Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.² Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!³ А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,⁴ щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.⁵ А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!⁶ А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.⁷ А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.⁸ Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!⁹ Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,¹⁰ нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.¹¹ Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.¹² І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.¹³ І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.¹⁴ Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.¹⁵ А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.¹⁶ А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!¹⁷ А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,¹⁸ щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.