Bible verses about "jonah" | Ukrainian

¹¹ А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?

² І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,³ та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!⁴ І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.⁵ І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.⁶ Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!⁷ Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!⁸ Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!⁹ Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.

⁴¹ Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!

² І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,

³⁰ Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.

¹ І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:² Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.³ І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.⁴ А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.⁵ І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.⁶ І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.⁷ І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.⁸ І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?⁹ І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.¹⁰ І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.¹¹ І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.¹² І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.¹³ І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.¹⁴ І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!¹⁵ І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.¹⁶ І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.¹⁷

⁴⁰ Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.