Bible verses about "emmaus" | Ukrainian

¹³ І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.¹⁴ І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.¹⁵ І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.¹⁶ Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.¹⁷ І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?¹⁸ І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?¹⁹ І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.²⁰ Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...²¹ А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...²² А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:²³ вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...²⁴ І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...²⁵ Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!²⁶ Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?²⁷ І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.²⁸ І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.²⁹ А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.³⁰ І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...³¹ Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...³² І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...³³ І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,³⁴ які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.³⁵ А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.³⁶ І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!³⁷ А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.³⁸ Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?³⁹ Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.⁴⁰ І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.⁴¹ І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?⁴² Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.⁴³ І, взявши, Він їв перед ними.⁴⁴ І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.⁴⁵ Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.⁴⁶ І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,⁴⁷ і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.⁴⁸ А ви свідки того.

¹⁶ Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.