Malachi 3:2 Cross References - UkrainianNT

⁷ Та, бачивши він, що багато Фарисеїв і Садукеїв приходило до хрещення його, сказав до них: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утікали від настигаючого гнїва?⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння;⁹ і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.¹¹ Я оце хрещу вас водою на покаянне; а Той, що йде за мною, потужніщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.¹² У руці в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

³¹ Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,³² Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.³³ Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.³⁴ Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.³⁵ І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.³⁶ Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.³⁷ На останок же післав до них сива свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.³⁸ Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.³⁹ І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.⁴⁰ Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?⁴¹ Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.⁴² Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?⁴³ Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.⁴⁴ І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.

¹³ Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.¹⁴ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.¹⁵ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.¹⁶ Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом Церковним, винуватий!¹⁷ Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?¹⁸ І: Хто клясти меть ся жертівнею, нічого, хто ж покленеть ся даром, що на нїм, винуватий.¹⁹ Дурні й слїпі: що бо більше: дар, їй жертівня, що осьвячує дар?²⁰ Оце ж, хто клснеть ся жертівнею, кленсть ся нею і всїм, що зверху неї.²¹ І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.²² І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.²³ Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.²⁴ Проводпрі слїпі, що відціджуєте комара, верблюда ж глитаєте.²⁵ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.²⁶ Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.²⁷ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.²⁸ Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.²⁹ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,³⁰ і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.³¹ Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.³² І ви доповнюйте міру батьків ваших.³³ Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекельного?³⁴ Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:³⁵ щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.

¹⁰ Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.

³ І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.

³⁴ І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,

⁹ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.

¹⁷ котрого лопата в руці Його, й перечистить тік свій, і збере пшеницю в клуню свою, а полову спалить огнем невгасаючим.

²³ І блажен, хто де зблазнить ся мною.

³⁷ Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.³⁸ Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.³⁹ Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.⁴⁰ Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.⁴¹ Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.⁴² Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.⁴³ Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.⁴⁴ Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.⁴⁵ Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.⁴⁶ Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.⁴⁷ Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.

⁵² Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.⁵³ Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,⁵⁴ чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.

³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

⁴² і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?⁴³ Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.⁴⁴ Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

⁴¹ Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.⁴² Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.⁴³ Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.⁴⁴ Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину; й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.⁴⁵ А що я правду глаголю, не віруєте менї.⁴⁶ Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ас правду глаголю, чому ви не віруєте менї?⁴⁷ Хто від Бога, слова Божі слу. хав. Тому ви не слухаєте, що ви ве від Бога.⁴⁸ Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи недобре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?

⁵⁵ не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.

³⁹ І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.⁴⁰ І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі ?⁴¹ Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.

²² Коли б я не прийшов і не глаголав їм, гріха не мали б вони; тепер же вимовки не мають вони за гріх свій.²³ Хто мене ненавидить, і Отця мого ненавидить.²⁴ Коли б діл не вробив я в них, яких нїхто инший не робив, гріха не мали б; тепер же виділи й зненавиділи. мене і Отця мого.

⁵² Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.⁵³ Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.⁵⁴ Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

³¹ Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.³² Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.³³ Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.

⁵ Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.⁶ Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.⁷ Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,⁸ (яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.⁹ І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.¹⁰ Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.

¹³ кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.¹⁴ Коди робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.¹⁵ Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.

²⁸ Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:²⁹ Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?

²⁵ Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землі", то геть більше ми, одрікшись небесного,

⁷ Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";⁸ і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.

⁵ і від Ісуса Христа, котрий сьвідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; Йому, милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своїй,⁶ (і зробив тому нас царями і сьвящениками Богу і Отцеві своєму,) слава і держава по вічні віки. Амінь.⁷ Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

²³ І діти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я досліджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.

¹⁷ бо прийшов великий день гнїва Його, і хто може встояти?

¹⁴ І я сказав: Добродію, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.

⁸ І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих.