Acts 1:25 Cross References - UkrainianNT

²⁵ приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.

⁴¹ Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:

⁴⁶ І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

²⁴ Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.

³ Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,⁴ кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.⁵ І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.

⁷⁰ Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.⁷¹ Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.

²⁷ А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

¹² Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось.

¹⁶ Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.¹⁷ Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.¹⁸ Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.¹⁹ І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.²⁰ Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.²¹ Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,

⁵ (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,

² Коли иншим я не апостол, то все ж вам; ви бо печать апостолування мого в Господї.

⁸ (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)

³ і в зажерливості придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.⁴ Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в окови пекельної темряви, і передав, щоб хоронено їх на суд;⁵ і коли первого сьвіта не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на сьвіт нечестивих допустивши;⁶ і коли городи Содому й Гоморру засудив на руїну, обернувши в попіл, і поставивши, яко приклад для будучих безбожників,

⁶ І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.⁷ Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слїд за иншим тїлом, принявши кару вічнього огня, виставлені яко приклад;