1 Corinthians 13:5 Cross References - UkrainianNT

⁵ не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

²² Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний.

⁴ І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?

⁵ І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.

³⁹ Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.

¹² Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.¹³ Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.¹⁴ Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.¹⁵ Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.

¹ Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.² Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.

³⁶ Коли ж хто думав, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.

²⁴ Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.

³³ яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.

¹³ Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?¹⁴ Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?¹⁵ Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.¹⁶ Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.

¹⁸ Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.

²¹ Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.²² Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.

²⁵ щоб не було розділення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.

³³ Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всіх церквах у сьвятих.³⁴ Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.³⁵ Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.³⁶ Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?³⁷ Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповіді Господні.³⁸ Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.³⁹ Тимже, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.⁴⁰ Усе нехай поважно та до ладу робить ся.

¹⁹ яко ж бо Бог був у ХристЇ, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.

¹³ Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.

¹ Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішенне, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, що,б і тобі не бути спокушеним.² Один одного тягарі носіть, і так сповняйте закон Христів.

³ Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.⁴ Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.⁵ Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

²¹ Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

⁸ На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.

⁷ Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,

¹⁰ Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасенне, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

¹⁹ Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.

¹⁶ У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.¹⁷ Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?