Song of Songs 8 Cross References - Ukrainian

¹ О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!² Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!³ Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...⁴ Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!⁵ Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!⁶ Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!⁷ Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...⁸ Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?⁹ Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...¹⁰ Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...¹¹ Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.¹² Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!¹³ О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!¹⁴ Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!

¹² Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!

¹⁰ Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.¹¹ Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!

¹⁷ Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,

¹⁶ і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.¹⁷ Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

² Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

¹⁴ Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій! Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.

⁶ Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

¹⁴ І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!

¹¹ Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!¹² Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах!

⁷ І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.

⁹ Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.

¹ Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!

¹⁶ Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.¹⁷ Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.

⁴² І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.⁴³ І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.⁴⁴ Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...

⁶ Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.⁷ Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.⁸ Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...⁹ Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

²⁶ І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.²⁷ І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,²⁸ тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:²⁹ Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,³⁰ бо побачили очі мої Спасіння Твоє,³¹ яке Ти приготував перед всіма народами,³² Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

³⁸ І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

⁴⁵ Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.⁴⁶ Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...⁴⁷ Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.⁴⁸ А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

²⁶ Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.

¹⁶ Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

²³ І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!²⁴ Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

⁸ Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.

⁹ А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

¹⁴ І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.

¹³ І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.

⁴⁶ Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...⁴⁷ А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?⁴⁸ Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?⁴⁹ Та проклятий народ, що не знає Закону!⁵⁰ Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:⁵¹ Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?⁵² Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

⁴² А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

²⁵ Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...²⁶ І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?²⁷ Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?²⁸ А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.²⁹ Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.³⁰ Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!³¹ Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.³² Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.³³ Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.³⁴ Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.³⁵ Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?³⁶ Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?³⁷ Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...³⁸ А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.

³ то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

²⁸ Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.

²⁸ і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,

²⁶ А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

¹⁴ А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.

³ Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,

⁷ Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.⁸ Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,

¹⁶ Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!

⁹ Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.¹⁰ Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.¹¹ Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:¹² Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!¹³ І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.¹⁴ А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,

²⁶ бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.²⁷ І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,²⁸ так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.

² Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

⁴ Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...

¹⁰ Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...

⁹ Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...

¹² Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

²⁹ Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!³⁰ А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.³¹ Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!

³⁹ Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

⁴⁶ Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.⁴⁷ Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

¹¹ Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.¹² Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.

¹⁵ І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.

¹⁰ Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.¹¹ Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.¹² Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.

¹⁹ І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,

¹⁰ І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.

²⁷ Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!

⁶ Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

⁴ Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!⁵ Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!

⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.

⁷ Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

⁵ Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

⁸ З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.

⁸ що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

² хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,³ і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!⁴ Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,⁵ голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...⁶ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!⁷ і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.⁸ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

³ Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

⁶ Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?

¹¹ Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!

⁸ Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.

¹⁰ Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?

¹ О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!

³ Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.⁴ Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!

⁶ Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!

³ Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!

¹⁹ Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю Я дорогу в степу, а в пустині річки.

²⁰ Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!²¹ І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони?²² Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.²³ І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!

² Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.

⁴ Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,

¹¹ Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!

⁴⁸ Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.⁴⁹ Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!⁵⁰ Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!⁵¹ І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.

²³ При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

²³ Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу,²⁴ та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе.²⁵ Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.

⁴ Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.

⁹ І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.¹⁰ Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.

¹⁹ Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

¹² щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.¹³ У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,

²¹ Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.

⁶ А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.

⁹ І візьмеш два оніксові камені, та й вирізьбиш на них імена Ізраїлевих синів,¹⁰ шість із їхніх імен на камені однім, а ймення шости позосталих на камені другім, за їхнім народженням.¹¹ Роботою різьбаря каменя, різьбою печатки вирізьбиш на тих обох каменях імена Ізраїлевих синів; оточені золотими гніздами зробиш їх.¹² І положиш обидва камені на нараменниках ефоду, камені пам'яти для Ізраїлевих синів. І буде носити Аарон їхні ймення перед Божим лицем на обох плечах своїх на пам'ять.

²¹ А камені нехай будуть на ймення дванадцяти Ізраїлевих синів, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ймення його нехай будуть для дванадцяти родів.

²⁹ І буде носити Аарон імена Ізраїлевих синів в суднім нагруднику на серці своїм, як буде входити до святині, на повсякчасну пам'ять перед Господнім лицем.³⁰ І даси до судного нагрудника урім та туммім, і будуть вони на Аароновім серці при вході його перед Господнє лице. І буде завжди носити Аарон суд Ізраїлевих синів на своїм серці перед Господнім обличчям.

¹⁴ та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,

¹¹ Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.

²¹ Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

¹ Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.² Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

¹ Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.

² Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!

⁴ Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!

³⁴ бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

²² бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

⁸ Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!

¹⁶ Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.

²⁴ Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!

²³ Того дня, говорить Господь Саваот, візьму Я тебе, Зоровавелю, сину Шеалтіїлів, Мій рабе, говорить Господь, і покладу тебе, немов ту печатку, бо Я тебе вибрав, говорить Господь Саваот.

⁹ Бо оце той камінь, що його Я поклав перед Ісусом. На одному камені сім очей. Ось Я вирізьблю на ньому різьбу його, говорить Господь Саваот, і відкину вину цієї землі за один день.

¹⁵ Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!¹⁶ І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!¹⁷ Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!¹⁸ Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш...¹⁹ А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!

²⁴ Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

¹³ А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!

²⁰ Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.

¹⁴ Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

² Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.

²⁰ через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.²¹ Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.²² А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.²³ Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

¹⁹ Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!

¹¹ І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!

³¹ та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

³⁵ він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

² Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.

²⁴ Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.²⁵ І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.

²⁸ І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.²⁹ Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.³⁰ А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.³¹ Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?³² Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?³³ Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.³⁴ Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.³⁵ Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?³⁶ Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.³⁷ Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.³⁸ Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,³⁹ ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

⁸ Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.⁹ Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!¹⁰ Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.

⁸ Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

¹⁷ Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!¹⁸ Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,¹⁹ і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!

¹⁹ Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:²⁰ для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

⁵ Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...

³ Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!

¹⁰ Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...

⁶ І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!

¹ Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!² Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'являється!³ І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.⁴ Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!⁵ Побачиш тоді і роз'яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!

¹⁰ І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!¹¹ І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.

⁷ Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!

⁴⁶ А старша сестра твоя Самарія та дочки її, що сидять по лівиці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по правиці твоїй це Содома та дочки її.

⁵⁵ А твої сестри, Содома та дочки її, вернуться до свого попереднього стану, і Самарія та дочки її вернуться до свого попереднього стану, і ти та дочки твої вернетесь до свого попереднього стану.⁵⁶ І не була сестра твоя Содома згадувана в устах твоїх за днів твоїх гордощів,

⁶¹ І ти згадаєш про свої дороги й засоромишся, коли ти візьмеш сестер своїх, старших від тебе, разом з меншими від тебе і дам їх тобі за дочок, але не з твого заповіту.

³³ П'янством та смутком будеш наповнена, буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.

⁴⁴ І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...

¹⁶ Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!

³⁸ Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;

¹ Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.² З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.³ Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!⁴ Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.⁵ Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.⁶ Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.⁷ Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,⁸ і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.⁹ А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.¹⁰ І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,¹¹ і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.¹² У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.¹³ І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!¹⁴ А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!¹⁵ І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!¹⁶ І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.¹⁷ Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,¹⁸ і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?

¹ Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.² І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,³ кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?⁴ Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:⁵ Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.⁶ Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.⁷ І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!⁸ А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!⁹ І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!¹⁰ І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.¹¹ І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.¹² І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.¹³ І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,¹⁴ він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.¹⁵ А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.¹⁶ І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.¹⁷ Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?¹⁸ І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!

¹⁴ Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.¹⁵ І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:¹⁶ Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,¹⁷ щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

⁹ І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!

²¹ Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!

¹⁷ Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,¹⁸ відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.

¹ Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?² Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.

¹² Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.¹³ Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.¹⁴ Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?¹⁵ І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.

⁹ а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!¹⁰ І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!¹¹ І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!¹² І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!

¹² що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.¹³ А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.¹⁴ Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,¹⁵ Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,

¹⁹ Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,²⁰ збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,²¹ що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,²² що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.

¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

¹⁵ І побудував він стіни храму зсередини з кедрових дощок, від підлоги храму аж до стін стропу покрив усередині деревом, а підлогу храму покрив кипарисовими дошками.

⁹ Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

¹² І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!

¹⁷ Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!

⁴ І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.

¹² І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.¹³ І він збудує храма Господнього, і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома.¹⁴ А ті корони будуть Хелдаєві, і Товійї, і Єдаї, і Хенові, сину Цефанії, на пам'ятку в храмі Господньому.¹⁵ І далекі прийдуть, і побудують у храмі Господньому, і ви пізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас. І це станеться, якщо ви конче будете слухати голосу Господа, вашого Бога!

¹⁸ І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.

²⁷ А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

¹⁶ Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

¹⁰ Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!¹¹ Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.¹² А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,

¹² Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля.¹³ Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.¹⁴ І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.¹⁵ А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур.¹⁶ А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні.¹⁷ І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.¹⁸ Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла.¹⁹ Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд,

⁸ Але Ной знайшов милість у Господніх очах.

⁷ Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,⁸ але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.

⁴ і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!

³ Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!⁴ Два перса твої немов двоє сарняток близнят!

⁷ Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!⁸ Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!

¹⁰ І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!

³⁰ А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

¹ Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,² через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.³ І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,⁴ а терпеливість досвід, а досвід надію,⁵ а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.⁶ Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.⁷ Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.⁸ А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.⁹ Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.¹⁰ Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.

⁶ на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім,

⁸ яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності,

¹⁶ Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.

¹⁶ А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.

⁴ Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,

⁶ Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

¹ Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.² І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!³ Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:⁴ що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?⁵ А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,⁶ зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!⁷ Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...

²³ І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!

³³ Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.³⁴ Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.³⁵ Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.³⁶ Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.³⁷ Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.³⁸ Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!³⁹ І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.⁴⁰ Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?⁴¹ Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.⁴² Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!⁴³ Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

¹ І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

⁹ І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.¹⁰ А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.¹¹ І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.¹² І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.¹³ Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...¹⁴ Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.¹⁵ І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?¹⁶ Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!¹⁷ А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!¹⁸ Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.

²³ Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

²⁸ Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

⁷ Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.⁸ Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!⁹ Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

²⁰ Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!

¹⁵ А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.

¹⁹ Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?

¹⁵ Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!¹⁶ Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!

¹⁷ А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.¹⁸ Бо каже Писання: Не в'яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди.

³⁸ А він сказав: Іди! І послав її на два місяці. І пішла вона та її приятельки, і оплакувала дівування своє.

¹¹ І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.

¹⁴ Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.

¹⁵ і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!

⁷ Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

¹³ Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!¹⁴ Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

⁷ Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!⁸ Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.⁹ Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:¹⁰ стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...¹¹ Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!

¹⁶ Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...

⁹ Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?¹⁰ Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...¹¹ Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...¹² Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!¹³ Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!¹⁴ Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!¹⁵ Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!¹⁶ Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!

² Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.

¹¹ Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?

¹¹ Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!¹² Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!

²⁰ Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

¹³ І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.¹⁴ Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.

²¹ Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.²² Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?²³ Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.

⁷ Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!

²⁴ Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.

¹⁷ Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

⁶ Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...

¹² Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

²³ Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

¹⁷ А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!

²⁰ Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!