Psalms 56:12 Cross References - Ukrainian

¹² На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

²⁰ І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,²¹ і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,²² і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!

¹ І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.² І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.³ І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.

² І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:³ Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.⁴ А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,⁵ і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.⁶ А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.⁷ А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,⁸ і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.⁹ А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.¹⁰ А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.¹¹ А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,¹² а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.¹³ А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.¹⁴ Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.¹⁵ А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.¹⁶ А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її. Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.

¹¹ І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.

²⁴ А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Господнього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий.²⁵ І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілія.²⁶ І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господеві.²⁷ Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього.²⁸ А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві.

¹ Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів.² Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!³ Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

¹³ бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них. Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

¹⁶ Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.¹⁷ А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом! Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

¹³ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,¹⁴ що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

¹¹ Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.

^{14 15 16 17 18 19}

¹⁰⁶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

⁴ Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!⁵ Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?⁶ Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

¹ І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,