Numbers 30 Cross References - Ukrainian

¹ І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.² І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:³ Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.⁴ А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,⁵ і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.⁶ А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.⁷ А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,⁸ і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.⁹ А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.¹⁰ А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.¹¹ А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,¹² а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.¹³ А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.¹⁴ Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.¹⁵ А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.¹⁶ А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її. Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.

²⁵ І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом, тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.

⁴ А з вами будуть по одному мужеві для племени; той муж голова дому батьків своїх він.⁵ А оце ймення тих мужів, що стануть із вами: для Рувима Еліцур, син Шедеурів;⁶ для Симеона Шелуміїл, син Цурішаддаїв;⁷ для Юди Нахшон, син Аммінадавів;⁸ для Іссахара Натанаїл, син Цуарів;⁹ для Завулона Елів, син Хелонів;¹⁰ для Йосипових синів, від Єфрема Елішама, син Аммігудів; від Манасії Гамаліїл, син Педацурів;¹¹ для Веніямина Авідан, син Ґід'оніїв;¹² для Дана Ахіезер, син Аммішаддаїв;¹³ для Асира Паґ'іїл, син Охранів;¹⁴ для Ґада Ел'ясаф, син Деуїлів;¹⁵ для Нефталима Ахіра, син Енанів.¹⁶ Оце покликані громади, начальники племен їхніх батьків. Вони голови тисяч Ізраїлевих.

² то поприносили Ізраїлеві начальники, голови домів своїх батьків, вони начальники племен, вони ті, що стояли над переліком,

¹⁷ Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,¹⁸ та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.¹⁹ А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;²⁰ а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;²¹ а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;²² для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;²³ для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;²⁴ а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;²⁵ а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;²⁶ а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;²⁷ а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;²⁸ а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.

¹³ Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.¹⁴ І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.¹⁵ І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.¹⁶ І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.¹⁷ Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.

²⁰ І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,²¹ і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,²² і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!

⁷ Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

⁴ або коли хто присягне, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє людина в присязі, і буде це незнане йому, а він довідається, що завинив одним із цих,

² Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,³ то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;⁴ а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.⁵ А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.⁶ А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.⁷ А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.⁸ А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.⁹ А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.¹⁰ Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.¹¹ А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,¹² і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.¹³ А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.¹⁴ А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.¹⁵ А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.¹⁶ А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.¹⁷ Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.¹⁸ А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.¹⁹ А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.²⁰ А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.²¹ І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.²² А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,²³ то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.²⁴ В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.²⁵ А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.²⁶ Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!²⁷ А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.²⁸ Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.²⁹ Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.³⁰ А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!³¹ А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.³² А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.³³ Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.³⁴ Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.

² І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.

³ Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.⁴ А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,

¹⁰ А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.

²¹ Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її.²² Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.²³ А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха.

¹¹ І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а Їфтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі.

³⁰ І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку,³¹ то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення.

³⁵ І сталося, як він побачив її, то роздер одежу свою та й сказав: Ах, дочко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасливлять мене. Бо я дав Господеві обіта, і не можу відмовитися від нього.³⁶ А вона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господеві, зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пімсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів.

³⁹ І сталося в кінці двох місяців, і вернулася вона до батька свого, а він учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:

²⁷ будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

³ хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!

²⁵ бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

¹⁴ Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,

²⁰ Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,

¹² На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?

¹³ Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,¹⁴ що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

¹¹ Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.

¹⁴

¹⁸

¹⁰⁶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

²⁵ Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.

⁴ Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!⁵ Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

¹⁵

³³ Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.³⁴ А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

⁷ Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.⁸ А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...⁹ І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

¹⁶ Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.

¹⁸ І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.

¹² А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!

¹⁴ І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!

²¹ Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.

²³ А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

⁹ як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!¹⁰ А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,¹¹ щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

⁶ Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.

⁴ Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.⁵ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,⁶ то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.

¹⁰ Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.¹¹ А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,¹² то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,¹³ порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

¹ Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!

¹⁶ До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

⁴ Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.

³⁴ нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.

²² Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,²³ бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!²⁴ І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.

⁷ Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.

³⁷ удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

² Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

²⁵ І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.

²⁸ І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.

⁵ і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.

⁸ і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.

³ Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.

²⁹ І це стане для вас на вічну постанову, сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас,

²⁷ А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа.

³² Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.

⁷ А десятого дня того сьомого місяця будуть для вас святі збори, і будете впокоряти свої душі, жодного зайняття не будете робити.

²¹ І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

¹³ А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

⁵ Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?

⁵ Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.

⁹ не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

¹ Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,² як побачать ваше поводження чисте в страху.³ А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,⁴ але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.⁵ Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.⁶ Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.

¹ А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;

¹² а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.

²⁸ Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!

⁴⁶ Оце закон про худобу, і про птаство, і про всяку живу звірину, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,⁴⁷ щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться.

⁵⁹ Оце закон про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на очищення її або на признання її за нечисту.

⁵⁴ Оце закон для всякої хвороби прокази та для паршів,⁵⁵ і для прокази одежі, і для дому,⁵⁶ і для напухлини, і для лишаю, і для білої плями,⁵⁷ для навчання на день занечищення й на день відчищення. Оце закон про проказу.

³² Оце закон про течивого та про того, що з нього виходить насіння лежання, що ним занечищується,³³ і про хвору в місячнім очищенні її, і про течивого на течу свою, для чоловіка й для жінки, та для чоловіка, що буде лежати з нечистою.

²⁹ Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,³⁰ або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.