Isaiah 42:5 Cross References - Ukrainian

⁵ Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

¹⁰ І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.¹¹ І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.¹² І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.

²⁴ І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.²⁵ І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

⁷ І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

¹⁰ Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?

³ і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

⁴ Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.

¹⁴ Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

¹ Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,² бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.

⁶ Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.

²⁵ Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.²⁶ Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

² Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.³ Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!⁴ Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.⁵ Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,⁶ безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,⁷ від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,⁸ виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.⁹ Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.¹⁰ Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,¹¹ напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.¹² Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.¹³ Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.¹⁴ Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,¹⁵ і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.¹⁶ Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,¹⁷ що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.¹⁸ Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.¹⁹ і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.²⁰ Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,²¹ ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.²² Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.²³ Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.²⁴ Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!²⁵ Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!²⁶ Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.²⁷ Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.²⁸ Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.²⁹ Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.³⁰ Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.³¹ Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!³² Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!³³ Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!³⁴ Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!³⁵ Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

⁶ Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!

¹² Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?

²² Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.

²⁸ Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.

²⁴ Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?

¹² Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів.

¹⁸ Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!

¹³ Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.

¹² Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.

¹⁷ О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!

²³ І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.

⁶ Він будує на небі чертоги Свої, а Свій небозвід заклав над землею, воду морську Він кличе, і виливає її на поверхню землі, Господь Йому Ймення!

¹ Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Говорить Господь, що небо напнув та землю заклав, і вформував дух людині у нутрі її:

²⁵ і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

² а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.

¹⁰ І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.¹¹ Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.¹² Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!