Acts 24:25 Cross References - Ukrainian

²⁵ І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!

⁷ А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.

³ Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!

²⁷ І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито...

²⁶ І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,²⁷ та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.

¹⁹ За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.

³ А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та народжене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, і буде зроблене за Законом.

⁹ І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи від цієї справи та від дощу.

¹⁴ Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.

⁷ Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!

⁷ Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.

³ Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!⁴ Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів.² Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

² хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!

¹ Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:² Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.³ Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,⁴ порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!

¹ Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!

¹²⁰ Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

²⁴ Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!²⁵ І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!²⁶ Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.²⁷ Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,²⁸ тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,²⁹ за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,³⁰ не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!³¹ І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,³² бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

⁴ не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,⁵ рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

¹² Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

³ Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!⁴ Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,⁵ щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

¹⁶ І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...¹⁷ Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.

⁸ І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

¹⁶ Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!¹⁷ Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

⁹ Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

¹⁴ Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

¹⁸ Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!

²¹ Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!

⁵ І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.

⁶ і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!⁷ І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...

¹¹ Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!

²¹ Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.

⁶ Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!

⁸ Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!

² Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.

³ Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!

¹⁵ Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,¹⁶ він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.¹⁷ Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...

²⁹ Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?

¹⁷ І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...¹⁸ І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?¹⁹ І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?²⁰ А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...²¹ І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.

¹⁴ І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!¹⁵ І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...¹⁶ І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!¹⁷ І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.¹⁸ А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...¹⁹ І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...²⁰ І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!²¹ А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:²² І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.²³ А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...²⁴ І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.²⁵ Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?²⁶ то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.²⁷ І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.²⁸ І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

⁹ Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог!

²⁷ Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?

¹ Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.² Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.³ Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.⁴ Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.

³⁰ Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.

² І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.

⁵ У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.

⁴ Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.

¹² Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.

²⁴ і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!

¹² Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!

¹⁶ Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.

² Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Народ цей говорить: Не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим!

⁵ І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.⁶ А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.⁷ Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.⁸ А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...⁹ І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.¹⁰ І послав стяти Івана в в'язниці.

⁵ Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

¹ Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.² П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.³ Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.⁴ А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.⁵ А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.⁶ А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!⁷ Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.⁸ Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.⁹ Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.¹⁰ І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.

³¹ Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.³² І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.³³ І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.³⁴ Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.³⁵ Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.³⁶ Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.³⁷ Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?³⁸ Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?³⁹ Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?⁴⁰ Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.⁴¹ Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.⁴² Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,⁴³ мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.⁴⁴ Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?⁴⁵ Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!⁴⁶ І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.

¹⁸ Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!¹⁹ А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.²⁰ Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.²¹ Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,²² і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!²³ І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!²⁴ Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...

²⁴ Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!²⁵ Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!

²⁶ І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:²⁷ їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.²⁸ Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;²⁹ того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.

⁸ А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:

³⁷ Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?

⁶ А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

⁴² І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

²⁹ Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.³⁰ І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?³¹ А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.³² І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.³³ І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.³⁴ І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.

² І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,

¹³ Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.

³² Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...

¹⁵ І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.

²⁶ Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.

²⁸ Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...

¹⁶ дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.

¹⁹ А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.²⁰ Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.

¹ Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,

¹² Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

⁵ Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

²⁴ Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,²⁵ і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!

¹⁰ Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.

² Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!

²² Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

²³ лагідність, здержливість: Закону нема на таких!

⁷ а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,⁸ в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.⁹ Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його,¹⁰ як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свідчення наше знайшло віру між вами.

¹ Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства.

¹¹ Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,¹² і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

⁷ Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,⁸ не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

¹³ Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

¹ Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.

¹¹ Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.¹² Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

² науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.

²⁷ І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

²¹ І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!...

¹⁹ Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.

¹³ А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,¹⁴ ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

¹⁵ А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.

⁴ Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.⁵ Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!

⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,

⁷ Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!

¹⁰ Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

¹¹ І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.¹² І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.¹³ І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.¹⁴ Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне.¹⁵ А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...