2 Corinthians 12:8 Cross References - Ukrainian

⁸ Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.

²³ І благав я того часу Господа, говорячи:²⁴ Владико Господи, Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чини Твої, як великі діла Твої?²⁵ Нехай перейду ж я та побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану, ту гарну гірську землю та Ливан!²⁶ Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: Досить тобі, не говори більше до Мене в цій справі!²⁷ Вийди на верхів'я Пісґі, і зведи свої очі на захід, і на північ, і на південь, і на схід, і побач своїми очима, бо ти не перейдеш цього Йордану!

¹¹ Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.

¹⁶ А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.¹⁷ І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом.¹⁸ І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.

² Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!³ В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:⁴ згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.⁵ Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...⁶ Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,⁷ свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:⁸ Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?⁹ Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?¹⁰ Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.¹¹ і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

²¹ А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.²² А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

³⁹ І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...⁴⁰ І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...⁴¹ Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.⁴² Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!⁴³ І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.⁴⁴ І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

⁷ Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.