1 Kings 22:43 Cross References - Ukrainian

⁴³ І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.

⁸ Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!

²⁰ І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!²¹ І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.

²³ І також вони будували собі жертівники на пагірках, і стовпи, і Астарти на кожному високому взгір'ї та під кожним зеленим деревом.

⁵ Бо Давид робив добре в Господніх очах, і не відступав від усього що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіттянина Урії.

¹¹ І робив Аса добре в Господніх очах, як батько його Давид.

¹⁴ А пагірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.

³ І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.

³ І робив він угодне в Господніх очах, тільки не так, як його батько Давид, він робив усе, що робив його батько Йоаш.⁴ Тільки пагірки не були знищені, народ приносив жертву та кадив на пагірках.

³ І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив його батько Амація.⁴ Тільки пагірки не були знищені, народ ще приносив жертву та кадив на пагірках.

²² А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?

² І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.³ І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.⁴ І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.⁵ І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.

¹¹ І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.

⁸ А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.

¹⁷ Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.

⁷ А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.⁸ Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.⁹ Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!¹⁰ І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.¹¹ І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.¹² І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.

³ І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.⁴ Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.⁵ І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та слави.⁶ І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди.

³ Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигублював Астарти з Краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа.⁴ І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і навертав їх до Господа, Бога їхніх батьків.

³ І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.⁴ І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа.⁵ І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір'ям,⁶ та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!⁷ Чи ж не Ти, Боже наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки?⁸ І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:⁹ Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш.¹⁰ А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського краю, і вони минули їх, і не вигубили їх,¹¹ і оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам.¹² Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!¹³ А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.¹⁴ А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, був на ньому Дух Господній серед збору,¹⁵ і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!¹⁶ Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.¹⁷ Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!¹⁸ І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися Господеві.¹⁹ І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.²⁰ І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!²¹ І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!²² А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті,²³ бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе.²⁴ І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!²⁵ І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували ту здобич, бо численна була вона!²⁶ А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я тому місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.²⁷ І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.²⁸ І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому.²⁹ І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...³⁰ І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.

⁴ і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!

³ не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,

⁵ Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!

²⁷ не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!