UkrainianNT
(i)
1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:
2 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,
4 яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,
5 наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого,
6 на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,
7 в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,
8 котру намножив нам у всякій премудрості і розумі,
9 обявивши нам тайну волі своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,
10 щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,
11 у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по раді волї своєї,
12 щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;
13 і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,
14 котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.
15 Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,
16 не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,
17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,
18 просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,
19 і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,
20 котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,
21 вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,
22 і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,
23 котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.
2 1 І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,
2 в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,
3 між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.
4 Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,
5 і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),
6 і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,
7 щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.
8 Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;
9 не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.
10 Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.
11 Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;
12 що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.
13 Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.
14 Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;
15 вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,
16 і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;
17 і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,
18 тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.
19 Тим-же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі;
20 збудовані на підвалиш апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;
21 на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.
22 На Ньому й ви вбудовуєтесь на оселю Божу Духом.
3 1 Того ради й я, Павел, - вязник Ісус-Христів за вас поган.
2 Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,
3 що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,
4 з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),
5 котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,
6 що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,
7 котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.
8 Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,
9 і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,
10 щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,
11 по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,
12 в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.
13 Тимже благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.
14 Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,
15 від котрого всяке отцївство на небесах і на землі зветь ся,
16 щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,
17 щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,
18 могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,
19 і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.
20 Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.
21 Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.
4 1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,
3 стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.
4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
7 Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
8 Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12 на звершенне сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13 доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуванне самого себе в любові.
17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20 Ви ж не так познали Христа:
21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,
22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23 а обновлятись духом ума вашого,
24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25 Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26 Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27 Анї давайте місця дияволу.
28 Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29 Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30 І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
5 1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
2 і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,
4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.
5 Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.
6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
7 Не бувайте ж спільниками їх.
8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:
9 (бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї,)
10 доповняючись, що єсть угодне Богові.
11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
15 Гледїть же, як би вам огляди о ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
16 викуплюючи час, бо дні лихі. '
17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
19 бесідуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
21 корючись один одному в страху Божім.
22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.
24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
29 Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;
30 тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.
31 Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.
32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
6 1 Дїти, слухайте, своїх родителїв у Господі, се бо по правді.
2 Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:
3 щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї.
4 І ви, батьки, не роздразнюйте дітей своїх, а зрощуйте їх у науці і на-поминанню Господньому.
5 Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,
6 не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі,
7 з охотою служачи, як Господу, а не як людям,
8 знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний.
9 І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него.
10 На останок, браттє моє, кріпіть ся в Господї і в потузї сили Його.
11 Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.
12 Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.
13 Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти.
14 Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню
14 праведности,
15 і обувши ноги в готовість благовіствування миру,
16 над усе ж узявши щит віри, котрим вдолїєте всі розпалені стріли лукавого вгасити;
17 і шолом спасення візьміть і меч. духовний, котрий єсть слово Боже.
18 Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,
19 і за мене, щоб мені дано слово на відкривавше уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя;
20 Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобав мені глаголати.
21 А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господі,
22 котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утішив серця ваші.
23 Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
24 Благодать з усіма, хто любить. Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.
Philippians
1 1 Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами:
2 Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
3 Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас,
4 (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,)
5 за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досі,
6 впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре діло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа.
7 Яко ж праведно єсть мені се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в обороні і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати.
8 Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій.
9 І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й бїльш достаткувала у розумі і у всякому чутті,
10 щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,
11 сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12 Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло,
13 так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях),
14 і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово.
15 Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа.
16 Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм,
17 а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу.
18 Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правді, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь.
19 Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасенне вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового,
20 по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життем, чи то смертю.
21 Бо життє менї Христос, а смерть надбанне.
22 Коли ж жити менї тілом, се минї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю.
23 Тісно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути; багато бо воно лучче.
24 А щоб пробувати в тїлї, се нужнїш ради вас.
25 І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,
26 щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.
27 Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,
28 і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знав погибелі, а вам спасення, і воно від Бога.
29 Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,
30 маючи ту ж боротьбу, яку в менї виділи, і тепер чуєте про мене.
2 1 Коли ж оце (є) утїшеннв в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде,
2 то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.
3 Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.
4 Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.
5 Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,
6 котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;
7 тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,
8 і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.
9 Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,
10 щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,
11 і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.
12 Тимже, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасенне дбайте.
13 Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.
14 Усе робіть без нарекання і розбирання,
15 щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї,
16 держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.
17 Та хоч і приносять мене в жертву і служенне віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.
18 Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.
19 Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.
20 Нікого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.
21 Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.
22 Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.
23 Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.
24 Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.
25 Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.
26 Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.
27 Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.
28 Оце я? скоріш; послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.
29 Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,
30 тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.
3 1 На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.
2 Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.
3 Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось,
4 хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш,-
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,
6 по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.
7 Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.
8 Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,
9 та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі,
10 іцоб зрозуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,
11 аби тільки достигнути до воскресення мертвих.
12 Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.
13 Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,
14 біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.
15 Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.
16 Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.
17 Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.
18 (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,
19 котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)
20 Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.
4 1 Тим же, браттє моє любе й жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господї, любі.
2 Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї.
3 Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзі життя.
4 Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся.
5 Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько.
6 Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.
7 І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.
8 На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.
9 Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чиніть, то Бог миру буде з вами.
10 Зрадів же я в Господї вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.
11 Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись.
12 Умію і смирити ся, умію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти.
13 Все здолїю в Христї, що мене покрепляє.
14 Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю.
15 Знаєте ж і ви, Филипяне, що в почині благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.
16 Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб.
17 Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуеть ся на користь вашу.
18 Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.
19 Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Хриетї Ісусї.
20 Богу ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь.
21 Витайте всякого сьвятого в Христї Ісусї. Витають вас брати, що зо мною.
22 Витають вас усї сьвяті, а найбільш которі з кесаревого дому.
23 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
Colossians
1 1 Павел, апостол Ісус-Христа волею Божою, та Тимотей брат,
2 до сьвятих і вірних братів у Христї, що в Колосах: Благодать вам і мир од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
3 Дякуємо Богу й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, молячись всякого часу за вас,
4 почувши про віру вашу в Христї Ісусї і любов, що маєте до всїх сьвятих,
5 задля надії, що зложена для вас на небесах, про яку ви чували перше в слові правди благовіствування,
6 що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дав овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,
7 яко ж і навчились од Єпафра, любого нашого товариша слуги, котрий єсть вірний служитель Христів, за вас,
8 котрий і явив нам вашу любов у дусї.
9 Того-то й ми, від того дня, як почули, не перестаємо за вас молитись і просити, щоб ви сповнились розуміннєм волї Його у всякій премудрости і розумі духовному,
10 щоб ходити вам достойно перед Господом у всякому догоджуванню, і у всякому доброму дїлї приносячи овощ і ростучи в розумінню Бога,
11 кріпшаючи усякою силою по потузї слави Його на всяке видержуваннє і довготерпінне з радощами,
12 дякуючи Отцеві, котрий зробив нас достойними спільности в наслїд-дю сьвятих у сьвітлї,
13 котрий збавив нас од власти тьми і перенїс у царство Сина любови своєї,
14 в котрому маємо викуп кровю Його і прощенне гріхів.
15 Котрий єсть образ невидомого Бога, перворідень усякого творива.
16 Бо Ним сотворене все, що на небесах і що на землї, видиме й невидиме, чи престоли, чи панства, чи князівства, чи власті, - все Ним і для Него сотворене.
17 Він єсть перш усього, і все в Ньому стоїть.
18 І Він голова тїлу і церкві. Він початок, перворідень з мертвих, щоб у всьому Йому передувати.
19 Бо зволив (Отець), щоб у Ньому вселилась уся повня,
20 і щоб через Него поєднати все з собою, примиривши кровю хреста Його, через Него, чи то земне, чи то небесне.
21 І вас, що були колись відчуженими і ворогували думкою у лукавих ділах, тепер же примирив
22 у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими и непорочними й неповинними перед собою,
23 коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.
24 Тепер радуюсь у страданнях моїх за вас, і доповняю недостаток горювання Христового у тїлї моїм (смертному) за тіло Його, котре єсть церква,
25 котрої став я слугою по доморядництву Божому, даному мені про вас, щоб сповнити слово Боже,
26 тайну закриту од віків і од родів, тепер же явлену сьвятим Його,
27 котрим Бог зводив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре всть Христос в вас, надїя слави,
28 котрого ми проповідуємо, наставляючи кожного чоловіка всякої премудроети, щоб нам представити кожного чоловіка звершеного в Христї Ісусї
29 У чому й працюю, воюючи силою Його, що орудує в мені потужно.
2 1 Хочу оце, щоб ви знала, яку велику боротьбу маю за вас і за Лаодичан і за тих, що не бачили обличчя мого в тїлї,
2 щоб утішились серця їх, з'єднавшись у любові і на всяке багацтво повної певности розуму на познанве тайни Бога і Отця і Христа,
3 в котрому всї скарби премудрости і розуму заховані.
4 Се ж глаголю, щоб хто не обманив вас у суперечках,
5 бо хоч я тїлом і оддалеки, та духом з вами, радуючись і дивлячись на ваш порядок і утвердженнє віри вашої в Христа.
6 Оце ж, як прийняли ви Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Ньому,
7 вкоренившись і збудувавшись у Ньому і впевнившись вірою, так як навчились, достаткуючи в нїй з дякуваннєм.
8 Гледїть, щоб хто не пожакував вас философиєю і марним підступом, по переказу людському, по первотинам сьвіта, а не по Христу
9 Бо в Ньому живе вся повня Божества тїлесно
10 І ви сповдені в Ньому: бо Він голова всякому князівству і власті.
11 В котрому ви й обрізані обрізаннєм нерукотворним, скинувши тіло гріхів тїлесних в обрізанні Христовому,
12 погрібшись із Ним крещеннєм, і в котрому і встали вірою в силу Бога, котрий воскресив Його з мертвих.
13 І вас, що були мертві в провинах і в необрізанню тіла вашого, оживив з Ним, простивши вам усї провини,
14 знищивши рукописаннє наукою, що була проти нас, і взяв Його з середини, прибивши на хресті,
15 (і) роздягти князівства і власти, вивів на дивовижу сьмілпво, побідивши їх на йому
16 Нехай же оце нїхто не судить вас за їжу або за напиток, або поглядом сьвят, або нового місяца, або суботи.
17 Се тїнь того, що настане, тїло ж - Христове.
18 Нїхто ж нехай не обманює вас, будучи самовільним у покорі і службі ангелській і вдаючись у те, чого не бачив, марно надимаючись умом тіла свого,
19 а не держачись Голови, від котрого все тїло, суставами і повязями запоможене і звязане, росте зростом Божим.
20 Коли ж оце ви вмерли з Христом для первотин сьвіта, то чого мов би ще живі в сьвітї, про закон суперечитесь
21 (не займай, анї вкуси, анї доторкуй ся),
22 що все на погибель через надужиток по заповідям і наукам людським?
23 Воно має вид премудрости в самовольній службі і покорі і непощадї тїла, (а) не у шанобі до ситости тїла.
3 1 Коли ж оце воскресли ви з Христом, то гірнього шукайте, де Христос сидить по правиці в Бога.
2 Про гірнє думайте, (а) не про земне.
3 Умерли бо ви, і життє ваше поховане з Христом у Бозї.
4 Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.
5 Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,
6 за се йде гаїв Божий на синів неслухняности,
7 між котрими і ви колись ходили, як жили між ними.
8 Тепер же покиньте й ви те все: гнїв, ярость, злобу, лайку, соромні слова од уст ваших.
9 Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його,
10 і одягнувшись у нового, що обновляєть ся в розумі по образу Того, хто сотворив його,
11 де нема Грека, нї Жидовина, обрізання і необрізання, чужоземця і Скита, невільника й вільного, а все й у всьому Христос.
12 Одягніть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя,$$
12 смирність, тихість і довготерпіннє,
13 терплячи один одного й прощаючи собі, коли хто на кого має жаль; яко ж і Христос простив вам, так і ви.
14 Над усім же сим любов, котра єсть союз звершення,
15 і мир Божий нехай править в серцях ваших, до котрого вас і покликано в одному тїлї, та й будьте вдячні.
16 Слово Христове нехай вселяєть ся в вас, багате на всяку премудрість, навчаючи і наставляючи самих себе псальмами та гимнами, та піснями духовними, у благодаті сьпіваючи в серцю вашому Господеві.
17 І все, що нї робите словом або ділом, усе в імя Господа Ісуса, дякуючи Богу й Отцеві через Него.
18 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, яко ж подобає в Господї.
19 Чоловіки, любіть жінок і не бувайте гіркими до них.
20 Дїти, слухайте родителїв у всьому, се бо угодно Господеві.
21 Батьки, не роздражнюйте дітей ваших, щоб не внивали.
22 Слуги, слухайте у всьому панів по тілу, не перед очима тільки служачи, яко чоловіковгодники, а в простоті серця, боячись Бога;
23 і все, що робите, від душі робіть, яко ж Господу, а не людям,
24 знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя; Господу бо Хриету служите.
25 А хто кривдить, прийме у чому скривдив, і нема вважання на лице (в Бога).
4 1 Панове, оддавайте слугам правду і рівноту, знаючи, що й ви маєте Господа на небесах.
2 В молитві кріпіть ся, пильнуюча в ній з подякою,
3 молячись разом і за нас, щоб Бог відчинив нам двері слова, проглаго-лати тайну Христову, за котру я і в кайданах,
4 щоб явив я її, як подобає мені глаголати.
5 У премудростї ходіть перед тими, що осторонь, викупляючи час.
6 Слово ваше нехай буде завсїди ласкаве, приправлене сіллю, щоб знали ви, як кожному відказувати.
7 .Що дїєть ся зо мною, про все скаже вам Тихик, любий брат і вірний служитель і слуга-товариш у Господї,
8 котрого післав я до вас на те, щоб довідавсь, що з вами дїєть ся, і утїшити серця ваші,
9 з Онисимом, вірним і любим братом нашим, котрий з між вас: все вони скажуть вам, що тут (дїєть ся).
10 Витає вас Аристарх, товариш мій у неводі, та Марко, сестринець Варнави (про нього маєте наказ: як прийде до вас, прийміть його),
11 та Ісус, на прізвище Юст, котрі з обрізання. Сї одні помічники мої в царство Боже, котрі буди менї втїхою.
12 Витав вас Єпафрас, що з вас, слуга Христа; всякого часу подвизаєть ся за вас у молитвах, щоб ви стояли звершені і сповнені у всякій волї Божій.
13 Сьвідкую бо за нього, що мав велику ревність про вас і про Лаодичан і Єрополян.
14 Витав вас Лука, любий лїкарь, та Дамас.
15 Витайте братів, що в Лаодикиї, і Нимфана, і домашню церкву його.
16 І як прочитаеть ся се посланнє між вами, постарайтесь, щоб і в Лаодикийській церкві прочитане було, а написане з Лаодикиї щоб і ви прочитали.
17 Та скажіть Архипові: Гледи служення, що прийняв єси в Господї, щоб довершив його.
18 Витаннє моєю рукою, Павловою. Згадуйте про мої кайдани. Благодать з усіма вами. Амінь.
1 Thessalonians
1 1 Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських.у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
2 Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших,
3 без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,
4 знаючи, браттє Богові любе, вибраннє ваше.
5 Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.
6 І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,
7 так що ви стали ся взором усім віруючим у Македониї і Ахаї.
8 Од вас бо промчало ся слово Господнє не тілько в Македониї і Ахаї, та й у всяке місце віра ваша в Бога пройшла, так що не треба нам що й казати.
9 Вони бо самі про нас звіщають, який вхід мали ми до вас і як ви обернулись до Бога од ідолів, служити Богу живому і правдивому,
10 і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва.
2 1 Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;
2 нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.
3 Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,
4 а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.
5 Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.
6 Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.
7 Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,
8 оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовісте Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.
9 Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.
10 Ви сьвідки і Бог, як преподобне, і праведно, і непорочне ми обертались між вами віруючими,
11 яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;
12 щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.
13 Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.
14 Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,
15 що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,
16 що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).
17 Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.
18 Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.
19 Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приході Його?
20 Ви бо слава наша і радість.
3 1 Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,
2 і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій,
3 щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.
4 Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.
5 Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.
6 Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,
7 тим то втішились ми, браттє, вами у всякому горю, і нужді нашій, вашою вірою:
8 бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі.
9 Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,
10 ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?
11 Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.
12 Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас,
13 щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його.
4 1 Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.
2 Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом.
3 Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,
4 щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,
5 не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;
6 щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.
7 Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.
8 Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.
9 Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.
10 І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,
11 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,
12 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому.
13 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії.
14 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.
15 Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.
16 Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;
17 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.
18 Тим же втішайте .один одного словами сими.
5 1 Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.
2 Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.
3 Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.
4 Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.
5 Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.
6 Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.
7 Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.
8 Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і
8 шолом надїї на спасенне.
9 Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,
10 що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.
11 Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.
12 Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,
13 і поважайте їх вельми високо в любові за діло їх. Живіть мирно між собою.
14 Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім.
15 Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.
16 Всякого часу радуйтесь.
17 Без перестану молїтесь.
18 За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.
19 Духа не вгашуйте.
20 Пророцтвами не гордуйте.
21 Всього досліджуйте; доброго держітесь.
22 Од усякого виду лихого вдержуйтесь.
23 Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсім, і ввесь ваш дух, і душа, і тіло нехай збережеть ся непорочне у прихід Господа нашого Іеуса Христа.
24 Вірен, Хто покликав вас. Він і зробить (се).
25 Браттє, молїте ся за нас.
26 Витайте все браттє цїлуваннем сьвятим.
27 Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттем.
28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.
2 Thessalonians
1 1 Павел, та Силуан, та Тимотей церкві Солунській у Бозї, Отцї нашому, і Господі Ісусї Христї:
2 Благодать вам і впокій од Бога, Отця вашого, і Господа Ісуса Христа.
3 Дякувати мусимо Богу завсїди за вас, браттє, яко ж воно й достойно, бо вельми росте віра ваша, і множить ся любов кожного з усіх вас один до одного;
4 так що ми самі хвалимось вами по церквах Божих за терпіннє ваше і віру у всіх гоненнях ваших і в горю, що приймаєте,
5 в доказ праведного суду Божого, щоб удостоїтись вам царства Божого, ради котрого й страждаєте.
6 Бо ж праведно в Бога, віддати горе тим, що завдають вам горя,
7 а вам горюючим, одраду з нами в одкриттю Господа Ісуса з неба з ангелами сили,
8 в огні поломяному даючи відомщеннє тим, що не знають Бога і не корять ся благовістю Господа нашого Ісуса Христа.
9 Вони приймуть муку, погибель вічну від лиця Господнього і від слави потуги Його,
10 як прийде прославити ся у сьвятих своїх і дивним бути у всїх віруючих (бо ввірувано сьвідкуванню нашому між вами) в той день.
11 Того й молимо ся всякого часу за вас, щоб сподобив вас поклику Бог ваш, і сповнив усяке благоводеннє благости і діло віри в силї,
12 щоб прославилось імя Господа яашого Ісуса Христа в вас, а ви в Ньому, по благодатї Бога нашого і Господа Ісуса Христа.
2 1 Благаємо ас вас, браттє, ради приходу Господа нашого Ісуса Христа і ради нашого збору до Него,
2 не скоро хитайтесь умом, і не трівожтесь нї духом, нї словом, нї посланнєм нашим, що нїби настав день Христів.
3 Нехай нїхто вас не зводить нїяким робом; бо коли не прийде відступленнє перше, і не відкриєть ся чоловік беззаконня, син погибелі,
4 що противить ся і несеть ся вище всякого званого Бога або шановища, так що засяде як Бог у храмі Божому, показуючи себе, що він єсть Бог.
5 Хиба не памятаєте, що живучи ще в вас, я се вам казав?
6 І тепер знаєте, що не дає йому відкритись часу свого.
7 Бо тайна беззаконня вже орудує, тільки той хто вдержує тепер, (удержувати ме) доки візьметь ся з середини.
8 І тоді відкриєть ся беззаконник, котрого Господь убє духом уст своїх, і знищить явленнем приходу свого.
9 Котрого (беззаконника) прихід, сатаниною силою, буде з усякою потугою і ознаками й чудесами омани,
10 і з усяким підступом неправди в тих, що погибають, бо любови правди не прийняли, щоб спасти ся їм.
11 І за се пішле їм Бог орудуваннє підступу, щоб вони вірували брехнї,
12 щоб прийняли суд усї, хто не вірував правді, а кохавсь у неправді.
13 Нам же треба дякувати Богові завсїди за вас, браттє полюблене від Господа, що вибрав вас Бог від початку на спасенне осьвяченнем духа й у вірі правди,
14 до чого покликав вас благовістом нашим, щоб здобути ся, слави Господа нашого Ісуса Христа.
15 Тим же, браттє, стійте і держіть перекази, яких навчились чи словом, чи посланнем нашим.
16 Сам же Господь наш Ісус Христос, і Бог і Отець наш, що полюбив нас і дає нам утїху вічню і добру надїю в благодаті,
17 нехай утішить серця ваші, і утвердить вас у всякому слові і дїлї доброму.
3 1 На останок, молітесь, братте, за нас, щоб слово Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,
2 і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.
3 Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.
4 Уповаємо ж у Господі про вас, що що ми вам повеліваємо, ви робите і робити мете.
5 Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.
6 Повеліваємо ж вам, братте, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.
7 Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,
8 анї їли дармо хлїб у кого; а в труді і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нікого з вас:
9 не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобати ся нам.
10 Бо, як були ми у вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити діла, нехай і не їсть.
11 Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нічого не роблять, а метушять ся.
12 Таким-то повеліваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.
13 Ви ж, братте, не втомлюйтесь, роблячи добре.
14 Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.
15 Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.
16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всіма способами. Господь із усіма вами.
17 Витанне моєю рукою Павловою, котре єсть знав у всякому посланню; так пишу:
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
1 Timothy
1 1 Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,
2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3 Яко із ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.
5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
8 Знаємо ж, що закон добрий, кода хто його законно творить,
9 знаючи се, що ве про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убивць батька й матери, про душогубців,
10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
12 І дякую Тому, хто скріпляє мене, Хрнсту Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,
13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на житте вічне.
17 Цареві ж вічному нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.
2 1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,
2 за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.
3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,
4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.
5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,
6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.
7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.
8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.
9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,
10 а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.
11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.
12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.
13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;
14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено Її, була в переступі.
15 Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.
3 1 Вірне слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла бажає.
2 Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,
3 не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,
4 своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;
5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)
6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.
7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.
8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,
9 мали тайну віри в чистій совісті.
10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.
11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.
12 Диякони що б бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.
13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобував і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.
14 Се ішшу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;
15 коли ж загаюсь, що б ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженне правди.
16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.
4 1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,
2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,
3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.
4 Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;
5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.
6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував еси.
7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.
8 Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого
9 Вірне слово і всякого приняття достойне.
10 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усіх людей, а найбільш вірних.
11 Звіщай се і навчай.
12 Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.
13 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.
14 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.
15 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.
16 Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.
5 1 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,
2 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.
3 Удовиць шануй, тих що справді удовицї.
4 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителяя; се бо добре і любо перед Богом.
5 Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.
6 Котора ж роскошув, та жива - вмерла.
7 І се наказуй, щоб непорочні були.
8 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.
9 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,
10 в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.
11 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Хриета, схочуть заміж;
12 маючи осуд, що першої віри відцурались.
13 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.
14 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.
15 Вже бо деякі звернули слїдом аа сатаною.
16 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагав, і нехай не, буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.
17 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.
18 Глаголе бо писанне: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.
19 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.
20 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.
21 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).
22 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.
23 Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.
24 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.
25 Так само й добрі діла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.
6 1 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.
2 Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.
3 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,
4 той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,
5 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.
6 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.
7 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.
8 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.
9 Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.
10 Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.
11 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.
12 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.
13 Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:
14 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,
15 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;
16 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.
17 Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;
18 добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,
19 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.
20 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,
21 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.