Psalms 113:1-150:6

Ukrainian(i) 1 Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа! 2 Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки! 3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я! 4 Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса! 5 Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті, 6 та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі? 7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного, 8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його! 9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!114 1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів, 2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням! 3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад! 4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята! 5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад? 6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята? 7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова, 8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело! Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою! Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог? А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив. Їхні божки срібло й золото, діло рук людських: вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать, мають уші й не чують, мають носа й без нюху, мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять! Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає! ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм! Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів! Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих! Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей! Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю! Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським! Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання, а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!115 1 Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх, 2 бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні! 3 Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я! 4 А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою! 5 Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний! 6 Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені! 7 Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі, 8 бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання. 9 Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих! 10 11 12 13 14 15 16 17 18 116 1 Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений! 2 Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду! 3 Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? 4 Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я! 5 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його! 6 Дорога в очах Господа смерть богобійних Його! 7 О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав! 8 Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати! 9 Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його, 10 на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя! 11 12 13 14 15 16 17 18 19 117 1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи, 2 бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!118 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! 2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя! 3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя! 4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя! 5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь! 6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені? 7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників. 8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину, 9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних! 10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив! 11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив! 12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив! 13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене! 14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені! 15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда! 16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда! 17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні! 18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав. 19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа! 20 Це брама Господня, праведники в неї входять. 21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені! 22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, 23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! 24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім! 25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти! 26 Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому! 27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника! 28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати! 29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!119 1 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! 2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, 3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 7 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 25 Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 28 Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 40 Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 49 Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. 122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. 123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. 124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! 125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! 126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. 127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. 128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! 129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. 130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. 131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. 132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє. 133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. 134 Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! 135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! 136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... 137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, 138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! 139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. 140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. 141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. 142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. 143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! 144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! 145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! 146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! 147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. 148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. 149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, 151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! 152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! 153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! 154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! 155 Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. 156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 157 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! 158 Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. 159 Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! 160 Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. 161 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. 162 Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. 163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! 164 Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. 165 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. 166 На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. 167 Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. 168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! 169 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! 170 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! 171 Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. 172 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. 173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. 174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! 175 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! 176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...120 1 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав, 2 Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого! 3 Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик? 4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям! 5 Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару! 6 Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир: 7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну!121 1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога, 2 мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю! 3 Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож: 4 оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів! 5 Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй, 6 удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі! 7 Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою, 8 Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!122 1 Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього! 2 Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме. 3 Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом, 4 куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати! 5 Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового. 6 Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе! 7 Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх! 8 Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі! 9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!123 1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш! 2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами! 3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились! 4 Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...124 1 Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість! 2 коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина, 3 то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів, 4 то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би, 5 душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода! 6 Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів! 7 Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались! 8 Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!125 1 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік! 2 Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки! 3 Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди. 4 Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих! 5 Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!126 1 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні... 2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними! 3 Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми! 4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь! 5 Хто сіє з слізьми, зо співом той жне: 6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!127 1 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває! 2 Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму! 3 Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода! 4 Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді: 5 блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!128 1 Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його! 2 Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі! 3 Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові! 4 Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа! 5 Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя, 6 і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!129 1 Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість! 2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! 3 Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, 4 та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав! 5 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! 6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, 7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, 8 і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!130 1 Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи: 2 Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого! 3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико? 4 Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе... 5 Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю. 6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже. 7 Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним, 8 і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!131 1 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене! 2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя! 3 Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!132 1 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки, 2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова: 3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї, 4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм, 5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова! 6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його. 7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його! 8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї! 9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні! 10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця. 11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм! 12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм! 13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі: 14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав, 15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую! 16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно. 17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника, 18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!133 1 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно! 2 Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його! 3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!134 1 Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте! 2 Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть! 3 Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!135 1 Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби, 2 що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога! 3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно, 4 бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою! 5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх! 6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах! 7 Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх. 8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини. 9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його. 10 Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав: 11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів. 12 і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові. 13 Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід! 14 Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами. 15 Божки людів то срібло та золото, діло рук людських: 16 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать, 17 мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху! 18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає! 19 Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа! 20 Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа! 21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!136 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! 2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя! 3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя! 4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя! 5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя! 6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя! 7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя! 8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя! 9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя! 10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя! 11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя! 12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя! 13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя! 14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя! 15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя! 16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя! 17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя! 18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя! 19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя! 20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя! 21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя! 22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя! 23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя! 24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя! 25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя! 26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!137 1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! 2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи, 3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень! 4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця? 5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя! 6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!... 7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!... 8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла! 9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...138 1 Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі! 2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє! 3 Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою! 4 Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх, 5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика, 6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека! 7 Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені, 8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!139 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав, 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! 5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. 6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! 7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? 8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! 9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, 10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! 11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, 12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! 13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, 14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! 15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... 17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! 20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: 22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... 23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, 24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!140 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. 2 Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника, 3 що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають! 4 Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села. 5 Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати... 6 Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села. 7 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого! 8 Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову, 9 не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села. 10 Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило! 11 Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!... 12 Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль! 13 Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних, тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!141 1 Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе! 2 Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня! 3 Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх! 4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками! 5 Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла. 6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони... 7 Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу. 8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя! 9 Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників! 10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!142 1 Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. 2 Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю! 3 Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його, 4 коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали! 5 Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою... 6 Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих! 7 Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!143 1 Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене! 2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде! 3 Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу! 4 Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє... 5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук. 6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села. 7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу! 8 Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою! 9 Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся! 10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі! 11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі! 12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!144 1 Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни! 2 Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене! 3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього? 4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща! 5 Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують! 6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж! 7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців, 8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива! 9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі, 10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча! 11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива, 12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати! 13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються! 14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань! 15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!145 1 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку! 2 Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку! 3 Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його! 4 Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти! 5 Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім! 6 Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї. 7 Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою! 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий, 9 Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива! 10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть, 11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть, 12 щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його! 13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди! 14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує! 15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно, 16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш! 17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках, 18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його! 19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає, 20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить! 21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!146 1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа, 2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую! 3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: 4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть! 5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його, 6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки, 7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує, 8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних! 9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює! 10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!147 1 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала! 2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих. 3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує, 4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення. 5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема! 6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі. 7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах: 8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою, 9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть! 10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання, 11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його! 12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне, 13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі, 14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою, 15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово! 16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох, 17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть? 18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече! 19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю: 20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!148 1 Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті! 2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його: 3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні! 4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами! 5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони, 6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його! 7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі, 8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його, 9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини, 10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате, 11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі, 12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми, 13 нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах! 14 Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!149 1 Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих! 2 Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону! 3 Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах, 4 бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням! 5 Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх, 6 прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках, 7 щоб чинити між племенами помсту, між народами кари, 8 щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами, 9 щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!150 1 Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі! 2 Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його! 3 Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах! 4 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті! 5 Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних! 6 Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!