Psalms 103:1-119:176 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!

Ukrainian⁽ⁱ⁾ ¹ Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його! ² Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його! ³ Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє. ⁴ Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує. ⁵ Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність! ⁶ Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних. ⁷ Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим. ⁸ Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. ⁹ Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. ¹⁰ Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими. ¹¹ Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його, ¹² як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! ¹³ Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його, ¹⁴ бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох: ¹⁵ чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він, ¹⁶ та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його... ¹⁷ А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів, ¹⁸ що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх! ¹⁹ Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє. ²⁰ Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його! ²¹ Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його! ²² Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!¹⁰⁴ ¹ Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу! ² Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу. ³ Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових! ⁴ Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг. ⁵ Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась, ⁶ безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами, ⁷ від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона, ⁸ виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї. ⁹ Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити. ¹⁰ Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами, ¹¹ напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою. ¹² Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок. ¹³ Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься. ¹⁴ Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі, ¹⁵ і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє. ¹⁶ Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив, ¹⁷ що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його. ¹⁸ Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам. ¹⁹ і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід. ²⁰ Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна, ²¹ ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи. ²² Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх. ²³ Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора. ²⁴ Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля! ²⁵ Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика! ²⁶ Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі. ²⁷ Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав. ²⁸ Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються. ²⁹ Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху. ³⁰ Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі. ³¹ Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь! ³² Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони! ³³ Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу! ³⁴ Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти! ³⁵ Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!¹⁰⁵ ¹ Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його! ² Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його! ³ Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа! ⁴ Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте! ⁵ Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його, ⁶ ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його! ⁷ Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди! ⁸ Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів, ⁹ що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака. ¹⁰ Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки, ¹¹ говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас! ¹² Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній, ¹³ і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду. ¹⁴ Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв: ¹⁵ Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого! ¹⁶ і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав. ¹⁷ Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був. ¹⁸ Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло, ¹⁹ аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило. ²⁰ Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив. ²¹ Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм, ²² щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв. ²³ і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї. ²⁴ А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів. ²⁵ Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його. ²⁶ Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його, ²⁷ вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї. ²⁸ Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його. ²⁹ Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу. ³⁰ Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх. ³¹ Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому. ³² Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю. ³³ і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював. ³⁴ Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку, ³⁵ усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла. ³⁶ і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили. ³⁷ і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся. ³⁸ Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них. ³⁹ Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі. ⁴⁰ Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував. ⁴¹ Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях, ⁴² бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба. ⁴³ і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх, ⁴⁴ і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів, ⁴⁵ щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!¹⁰⁶ ¹ Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! ² Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його? ³ Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу! ⁴ Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм, ⁵ щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм! ⁶ Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили... ⁷ Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним. ⁸ Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу. ⁹ Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!... ¹⁰ і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога, ¹¹ і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався! ¹² Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу. ¹³ Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його, ¹⁴ і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували, ¹⁵ і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу... ¹⁶ Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому. ¹⁷ Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила, ¹⁸ і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних... ¹⁹ Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому, ²⁰ і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає, ²¹ забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, ²² у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним... ²³ і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив! ²⁴ Погордили землею жаданою, не повірили слову Його, ²⁵ і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу. ²⁶ і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині, ²⁷ і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах! ²⁸ і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих, ²⁹ і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них! ³⁰ і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась, ³¹ і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки. ³² і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея, ³³ бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми... ³⁴ Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них, ³⁵ і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились. ³⁶ і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них... ³⁷ і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам, ³⁸ і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась, ³⁹ і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми... ⁴⁰ і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним, ⁴¹ і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними, ⁴² і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку... ⁴³ Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину! ⁴⁴ Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання, ⁴⁵ і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю, ⁴⁶ і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили! ⁴⁷ Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою! ⁴⁸ Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!¹⁰⁷ ¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! ² хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога, ³ і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря! ⁴ Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили, ⁵ голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала... ⁶ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! ⁷ і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли. ⁸ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, ⁹ бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром! ¹⁰ Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза, ¹¹ бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього. ¹² Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг, ¹³ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! ¹⁴ і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив. ¹⁵ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським, ¹⁶ бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав! ¹⁷ Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. ¹⁸ Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти, ¹⁹ і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, ²⁰ Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби! ²¹ Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським, ²² і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його! ²³ Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді, ²⁴ вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині! ²⁵ Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його, ²⁶ до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється! ²⁷ Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться! ²⁸ Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх! ²⁹ Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі, ³⁰ і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані. ³¹ Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським! ³² Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших! ³³ Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл, ³⁴ плодючу землю на солончак через злобу мешканців її. ³⁵ Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело, ³⁶ і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання, ³⁷ і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю! ³⁸ і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю! ³⁹ Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку. ⁴⁰ Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині, ⁴¹ а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару. ⁴² Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я. ⁴³ Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!¹⁰⁸ ¹ Пісня. Псалом Давидів. ² Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою! ³ Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! ⁴ Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами, ⁵ бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар! ⁶ Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею! ⁷ Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас! ⁸ У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю. ⁹ Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє. ¹⁰ Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати! ¹¹ Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе? ¹² Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже? ¹³ Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!¹⁰⁹ ¹ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий, ² бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною! ³ і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють, ⁴ обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них, ⁵ вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою! ⁶ Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане! ⁷ Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом! ⁸ Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере! ⁹ Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою! ¹⁰ і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував! ¹¹ Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю! ¹² Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости! ¹³ Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє! ¹⁴ Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері! ¹⁵ Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, ¹⁶ ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її! ¹⁷ Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього! ¹⁸ Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива! ¹⁹ Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться! ²⁰ Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло! ²¹ А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй, ²² бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!... ²³ Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений! ²⁴ Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи, ²⁵ і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають... ²⁶ Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене! ²⁷ і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив! ²⁸ Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме! ²⁹ Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату! ³⁰ Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду, ³¹ бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!¹¹⁰ ¹ Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм! ² Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми! ³ Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість. ⁴ Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим. ⁵ По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого, ⁶ Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім... ⁷ Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!¹¹¹ ¹ Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні! ² Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить! ³ Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки! ⁴ Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь! ⁵ Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік! ⁶ Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати. ⁷ Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі, ⁸ вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою! ⁹ Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення! ¹⁰ Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!¹¹² ¹ Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! ² Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних! ³ Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки! ⁴ Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний! ⁵ Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю, ⁶ і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде! ⁷ Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа! ⁸ Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми! ⁹ Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі! ¹⁰ Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!¹¹³ ¹ Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа! ² Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки! ³ Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я! ⁴ Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса! ⁵ Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті, ⁶ та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі? ⁷ Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного, ⁸ щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його! ⁹ Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!¹¹⁴ ¹ Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів, ² Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням! ³ Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад! ⁴ Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята! ⁵ Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад? ⁶ Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята? ⁷ Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова, ⁸ що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело! Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою! Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог? А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив. Їхні божки срібло й золото, діло рук людських: вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать, мають уші й не чують, мають носа й без нюху, мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять! Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає! ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм! Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів! Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих! Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей! Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю! Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським! Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання, а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!¹¹⁵ ¹ Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх, ² бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні! ³ Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я! ⁴ А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою! ⁵ Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний! ⁶ Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені! ⁷ Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі, ⁸ бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання. ⁹ Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих! ¹⁰ ¹¹ ¹² ¹³ ¹⁴ ¹⁵ ¹⁶ ¹⁷ ¹⁸ ¹¹⁶ ¹ Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений! ² Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду! ³ Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? ⁴ Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я! ⁵ Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його! ⁶ Дорога в очах Господа смерть богобійних Його! ⁷ О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав! ⁸ Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати! ⁹ Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його, ¹⁰ на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя! ¹¹ ¹² ¹³ ¹⁴ ¹⁵ ¹⁶ ¹⁷ ¹⁸ ¹⁹ ¹¹⁷ ¹ Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи, ² бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!¹¹⁸ ¹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! ² Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя! ³ Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя! ⁴ Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя! ⁵ У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь! ⁶ Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені? ⁷ Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників. ⁸ Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину, ⁹ краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних! ¹⁰ Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив! ¹¹ Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив! ¹² Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив! ¹³ Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене! ¹⁴ Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені! ¹⁵ Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда! ¹⁶ Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда! ¹⁷ Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні! ¹⁸ Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав. ¹⁹ Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа! ²⁰ Це брама Господня, праведники в неї входять. ²¹ Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені! ²² Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, ²³ від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших! ²⁴ Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім! ²⁵ Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти! ²⁶ Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому! ²⁷ Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника! ²⁸ Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати! ²⁹ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!¹¹⁹ ¹ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! ² Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, ³ і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! ⁴ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. ⁵ Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, ⁶ не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! ⁷ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. ⁸ Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! ⁹ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! ¹⁰ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! ¹¹ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. ¹² Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! ¹³ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. ¹⁴ З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. ¹⁵ Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. ¹⁶ Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! ¹⁷ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! ¹⁸ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! ¹⁹ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! ²⁰ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... ²¹ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. ²² Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! ²³ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, ²⁴ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! ²⁵ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! ²⁶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! ²⁷ Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. ²⁸ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! ²⁹ Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! ³⁰ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. ³¹ До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! ³² Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. ³³ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! ³⁴ Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! ³⁵ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. ³⁶ Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. ³⁷ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! ³⁸ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. ³⁹ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. ⁴⁰ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! ⁴¹ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, ⁴² і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! ⁴³ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! ⁴⁴ А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! ⁴⁵ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. ⁴⁶ і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! ⁴⁷ і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, ⁴⁸ і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! ⁴⁹ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. ⁵⁰ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. ⁵¹ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! ⁵² Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! ⁵³ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! ⁵⁴ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. ⁵⁵ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! ⁵⁶ Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. ⁵⁷ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. ⁵⁸ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! ⁵⁹ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. ⁶⁰ Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. ⁶¹ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. ⁶² Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. ⁶³ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! ⁶⁴ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! ⁶⁵ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. ⁶⁶ Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! ⁶⁷ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. ⁶⁸ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! ⁶⁹ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. ⁷⁰ Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. ⁷¹ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! ⁷² Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. ⁷³ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! ⁷⁴ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! ⁷⁵ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. ⁷⁶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. ⁷⁷ Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. ⁷⁸ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. ⁷⁹ До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. ⁸⁰ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! ⁸¹ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! ⁸² За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... ⁸³ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. ⁸⁴ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? ⁸⁵ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. ⁸⁶ Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! ⁸⁷ Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! ⁸⁸ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! ⁸⁹ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. ⁹⁰ З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, ⁹¹ усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. ⁹² Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! ⁹³ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. ⁹⁴ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! ⁹⁵ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. ⁹⁶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! ⁹⁷ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! ⁹⁸ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! ⁹⁹ Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! ¹⁰⁰ Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! ¹⁰¹ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. ¹⁰² Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. ¹⁰³ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! ¹⁰⁴ Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! ¹⁰⁵ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. ¹⁰⁶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. ¹⁰⁷ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! ¹⁰⁸ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! ¹⁰⁹ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. ¹¹⁰ Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. ¹¹¹ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. ¹¹² Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. ¹¹³ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. ¹¹⁴ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. ¹¹⁵ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! ¹¹⁶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! ¹¹⁷ Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! ¹¹⁸ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. ¹¹⁹ Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. ¹²⁰ Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! ¹²¹ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. ¹²² Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. ¹²³ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. ¹²⁴ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! ¹²⁵ Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! ¹²⁶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. ¹²⁷ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. ¹²⁸ Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! ¹²⁹ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. ¹³⁰ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. ¹³¹ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. ¹³² Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє. ¹³³ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. ¹³⁴ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! ¹³⁵ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! ¹³⁶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... ¹³⁷ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, ¹³⁸ бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! ¹³⁹ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. ¹⁴⁰ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. ¹⁴¹ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. ¹⁴² Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. ¹⁴³ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! ¹⁴⁴ Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! ¹⁴⁵ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! ¹⁴⁶ Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! ¹⁴⁷ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. ¹⁴⁸ Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. ¹⁴⁹ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! ¹⁵⁰ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, ¹⁵¹ та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! ¹⁵² Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! ¹⁵³ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! ¹⁵⁴ Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! ¹⁵⁵ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. ¹⁵⁶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! ¹⁵⁷ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! ¹⁵⁸ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. ¹⁵⁹ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! ¹⁶⁰ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. ¹⁶¹ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. ¹⁶² Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. ¹⁶³ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! ¹⁶⁴ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. ¹⁶⁵ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. ¹⁶⁶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. ¹⁶⁷ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. ¹⁶⁸ Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! ¹⁶⁹ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! ¹⁷⁰ Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! ¹⁷¹ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. ¹⁷² Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. ¹⁷³ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. ¹⁷⁴ Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! ¹⁷⁵ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! ¹⁷⁶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...