Bible verses about "unforgiveness" | UkrainianNT

²⁹ Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.

⁹ У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.

⁹ Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.

²⁰ Коли хто каже: я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той ложник; бо хто не любить брата, котрого бачить. Бога, котрого не бачить, як може любити?

²¹ Приступивши тоді Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз?²² Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи.²³ Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.²⁴ Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.²⁵ Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дітей, і все що мав, та й віддати.²⁶ Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам.²⁷ Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг.²⁸ Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.²⁹ Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.³⁰ Він же не схотїв, а, відійшовши; укинув його в темницю, поки віддасть довг.³¹ Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.³² Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав еси мене;³³ чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував?³⁴ І, розгнівившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.³⁵ Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.

¹² І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

¹⁰ Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,¹¹ щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.

¹⁹ Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.²⁰ Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.

¹² Одягніть ся ж оце, яко вибрані Божі, сьвяті і любі, в милость милосердя,$$

¹² смирність, тихість і довготерпіннє,¹³ терплячи один одного й прощаючи собі, коли хто на кого має жаль; яко ж і Христос простив вам, так і ви.

¹⁴ Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

³² Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.

²⁶ Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.²⁷ Анї давайте місця дияволу.

¹⁴ Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме Вам.¹⁵ Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.

²⁵ І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.