Bible verses about "unfaithfulness" | UkrainianNT

⁶ так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.

³¹ Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.³² Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.

⁶ Сказав же сю приповість: Смоківницю мав хтось у винограднику своїм посаджену; й прийшов овощу шукати на нїй, та й не знайшов,⁷ Рече ж до винаря: Ось три роки; приходжу, шукаючи овощу на смоківницї сїй, та й не знаходжу. Зрубай її, на що й землю займає?⁸ Він же, озвавшись, каже йому: Господи, зостав її і на се лїто, поки прокопаю круг неї та обложу гноєм,⁹ чей зродить овощ; коли ж нї, тоді зрубаєш її.

¹² Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.¹³ Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.¹⁴ Мішане ж його ненавиділи його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над вами.¹⁵ І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.¹⁶ Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.¹⁷ І рече йому: Гаразд, добрий слуго. що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.¹⁸ І приступив другий, кажучи; Пане, мина твоя зробила пять мин.¹⁹ Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.²⁰ Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:²¹ боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сіяв.²² Рече ж йому: 3 уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв; ²³ а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, в лихвою виміг би його.²⁴ І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.²⁵ (І казали йому: Пане, має десять мин.²⁶ Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і що мав, візьметь ся від него.²⁷ А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведіть сюда, та й повбивайте передо мною.

¹² Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат мав жінку, що де вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.¹³ І котора жінка мав чоловіка, ще не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.¹⁴ Осьвячуєть ся бо чоловік неві руючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато діти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.¹⁵ Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог;

¹⁸ Утікайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.

²⁸ Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.

²⁷ Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.²⁸ Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.

³ приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із, жінкою своєю за всяку вину?⁴ Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх?⁵ І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть у двох тїло одно;⁶ так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.⁷ Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?⁸ Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.⁹ Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся робить перелюб.

² Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.

⁸ А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.

³² Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.

¹⁵ Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог;

⁹ Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся робить перелюб.

¹ Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.² Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.³ Нехай чоловік оддає жінці, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.⁴ Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тілом не має власти, а жінка.⁵ Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згоді на (який ся) час, щоб пробували в пості та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокутував вас невдержаннєм вашим.⁶ Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.⁷ Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.⁸ Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.⁹ Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.¹⁰ Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.¹¹ Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.¹² Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат мав жінку, що де вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.¹³ І котора жінка мав чоловіка, ще не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.¹⁴ Осьвячуєть ся бо чоловік неві руючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато діти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.¹⁵ Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог;¹⁶ Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?¹⁷ Тільки, як кожному уділив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.¹⁸ Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.¹⁹ Обрізаннє нїщо, і необрізаннє ніщо, а хороненнє заповідей Божих.²⁰ Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.²¹ Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.²² Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.²³ Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людскими.²⁴ У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробував перед Богом.²⁵ Про дів же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.²⁶ Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.²⁷ Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.²⁸ Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся діва, не згрішила; та горе по тілу мати муть такі; я ж вас щаджу.²⁹ Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;³⁰ і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;³¹ і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.³² Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господові;³³ жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.³⁴ Єсть (також) ріжннця між жінкою і дівицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.³⁵ Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.³⁶ Коли ж хто думав, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.³⁷ Которий стоїть твердо в серці, не маючи примусу, та мав власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дівицю свою, добре робить.³⁸ Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.³⁹ Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.⁴⁰ Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.

⁴ Чесна женитва у всіх і ложе непорочне; блудників же і перелюбників судити ме Бог