Bible verses about "rudeness" | UkrainianNT

⁶ Коли хто не пробував в менї, буде викинутий геть, як вітка, і всохне, й зберуть їх, та й кинуть в огонь, і згорять.

² Один одного тягарі носіть, і так сповняйте закон Христів.

¹ Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,² за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.³ Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,⁴ котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.⁵ Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,⁶ що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.⁷ На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.⁸ Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.⁹ Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,¹⁰ а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.¹¹ Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.¹² Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.¹³ Адама бо перше створено, опісля ж Еву;¹⁴ і Адама не зведено; жінка ж, як зведено Її, була в переступі.¹⁵ Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

⁶ язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни.

¹ Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,² Яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне;³ коли покушали, що благий Господь.⁴ Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,⁵ і самі, яко живе камінне, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.⁶ Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."⁷ Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї";⁸ і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.⁹ Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;¹⁰ ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.¹¹ Любі, молю, як чужосторонцїв ї прохожих, ухилятись від тілесного хотїння, котре воює проти душі,¹² і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.¹³ Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,¹⁴ чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворпям.¹⁵ Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,¹⁶ яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.¹⁷ Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.¹⁸ Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.¹⁹ Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.²⁰ Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.²¹ На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;²² котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;²³ котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;²⁴ котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".²⁵ Були бо ви, як вївцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

¹ Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.² Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.³ І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).⁴ Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,⁵ не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;⁶ не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;⁷ все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.⁸ Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.⁹ Бо від части знаємо і від части пророкуємо.¹⁰ Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.¹¹ Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.¹² Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.¹³ Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

²² Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний.