Bible verses about universe | Ukrainian

Bible verses about "universe" | Ukrainian

Job 26:10

10 На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.

Psalms 14:1

1 Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

Job 26:7

7 Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.

Isaiah 46:10

10 що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,

Romans 3:1-9:33

1 Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?4 Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.5 А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.6 Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?7 Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?8 І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!9 То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,10 як написано: Нема праведного ані одного;11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,12 усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!13 Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,14 уста їхні повні прокляття й гіркоти!15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,16 руїна та злидні на їхніх дорогах,17 а дороги миру вони не пізнали!18 Нема страху Божого перед очима їхніми...19 А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.20 Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.21 А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,26 за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.27 Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.28 Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,30 бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.31 Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.

Romans 4:1-9:33

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?2 Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.3 Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.4 А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.5 А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.6 Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:7 Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!9 Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!11 І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.13 Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.15 Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,17 як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.18 Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.22 Тому й залічено це йому в праведність.23 Та не написано за нього одного, що залічено йому,24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

Romans 5:1-9:33

1 Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,2 через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,4 а терпеливість досвід, а досвід надію,5 а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.6 Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.7 Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.11 І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення.12 Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили.13 Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.14 Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.15 Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.16 І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.18 Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.19 Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,21 щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.

Romans 6:1-9:33

1 Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.5 Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,7 бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.12 Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.14 Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.18 А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.19 Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.22 А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.23 Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!

Romans 7:1-9:33

1 Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?2 Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.4 Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.5 Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.7 Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.8 Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.12 Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.13 Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.15 Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.19 Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.21 Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.22 Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,23 та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.24 Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...

Romans 8:1-9:33

1 Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,2 бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.3 Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,4 щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.5 Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.6 Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,7 думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.8 І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.12 Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;13 бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;15 бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.18 Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.19 Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,20 бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,21 що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.22 Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.24 Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?33 Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?36 Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.38 Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

Romans 9:1-33

1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,2 що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!3 Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;4 вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.8 Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,11 бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,13 як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!15 Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.16 Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.17 Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.18 Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?21 Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.25 Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,28 бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.32 Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,33 як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

2 Peter 3:10

10 День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...

Genesis 6:4

4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.

Psalms 90:4

4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

Genesis 1:14

14 І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.

Isaiah 4:5

5 І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...

Genesis 1:26

26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.

Genesis 1:2

2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

Isaiah 40:22

22 Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.

Genesis 1:1-31

1 На початку Бог створив Небо та землю.2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.9 І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.10 І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.11 І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.12 І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.13 І був вечір, і був ранок, день третій.14 І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.15 І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.16 І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.17 І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,18 і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.19 І був вечір, і був ранок, день четвертий.20 І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.22 І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!23 І був вечір, і був ранок, день п'ятий.24 І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.25 І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!29 І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!30 І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.

Psalms 19:1

1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів.

Topical data is from OpenBible.info, retrieved November 11, 2013, and licensed under a Creative Commons Attribution License.