Titus 2 Cross References - UkrainianNT

¹ Ти ж говори, що личить здоровій науцї:² старики щоб були тверезі, чесні, мірні, здорові вірою, любовю, терпіннєм;³ старі жінки так само щоб убирались як годить ся сьвятнм, (були) не осудливі, не підневолені великому і пянству і навчали добра,⁴ щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,⁵ щоб були мірними, чистими, господарлими, добрими, корились своїм чоловікам, щоб слово Боже не зневажалось.⁶ Молодик так само напоминай знати міру.⁷ У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,⁸ слово здорове, недокорене, щоб осоромив ся противник, не маючи нїчого казати про нас докірно.⁹ Слуги своїм панам щоб корились, у всьому догоджали, не відказуючи,¹⁰ не крали, а показували всяку добру віру, щоб науку Спасителя нашого. Бога, украшували у всьому.¹¹ Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.¹⁵ Се говори, напоминай, і докоряй з усяким повелїннєм. Нехай ніхто тобою не гордує.

¹⁰ про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

³ Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,

¹³ Май приклад здорових словес, котрі від мене чув єси, у вірі і любові, що в Христї Ісусї.

⁹ щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.

¹¹ Явилась бо благодать Божа спасительна всїм людям,¹² навчаючи нас, щоб відцуравшись нечестя і мирських похотей, розумно і праведно і благочестно жили ми в нинїшньому віці,¹³ ждучи блаженного вповання і явлення слави великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа,¹⁴ котрий оддав себе самого за нас, щоб ізбавити нас од усякого беззаконня і очистити собі людей вибраних, ревнителів добрих дїл.

⁸ Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб котрі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям.

¹⁵ І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.

³⁵ Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались.

²⁵ Як же говорив він про правду і здержанне, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годі, іди; мавши час, по кличу тебе.

³ Глаголю бо благодаттю, даною мені, кожному між вами, щоб не думав більш про себе, ніж треба думати, а думав тверезо, як Бог кожному уділив міру віри.

²⁵ Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.

³⁴ Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.

¹³ Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось),

¹³ вам.

²³ тихість, вдержливість. На таких нема закону.

⁸ На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.

⁶ Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

⁸ Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і

⁸ шолом надїї на спасенне.

⁵ Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

² Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

⁴ своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;

⁸ Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

¹¹ Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.

⁸ а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,

¹³ Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,

⁷ У всьому ж сам себе подаючи за взір добрих діл, у науці цїлость, поважність,

¹³ Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа.

⁷ Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов.

⁸ Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;

⁶ а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,

² щоб прийняли її в Господі, як личить сьвятим, і помагали їй, в якому дїлї вас потрібувати ме; бо вона була заступницею многим, і самому мені.

³ Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,

⁹ Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,¹⁰ а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.

⁵ Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.⁶ Котора ж роскошув, та жива - вмерла.⁷ І се наказуй, щоб непорочні були.⁸ Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.⁹ Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,¹⁰ в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.

²³ Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.

⁷ Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядннкояі, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,

⁴ щоб доводили до розуму молодших, любити чоловіків, жалувати дїтей,

¹² Бо коди вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.

³ Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу;⁴ а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне.⁵ Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам;

²⁰ Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінці Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.

² старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.

¹¹ Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Хриета, схочуть заміж;

¹⁴ Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.

³⁶ Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.

³⁹ Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.

²⁴ Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.

³ Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.

³⁴ Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.

²² Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,²³ тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.²⁴ А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.

³³ Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.

¹⁸ Жінки, коріть ся своїм чоловікам, яко ж подобає в Господї.

¹¹ Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.¹² Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

¹⁰ в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.

¹³ Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.¹⁴ Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.

¹ Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.

¹ Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані,² дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому).

¹ Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,

⁵ Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."

¹³ Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця.

³³ Срібла або золота або одежі, - нічого не жадав я.³⁴ Сами ж знаєте, що потребинам моїм і тим, хто бував зо мною, служили оці руки мої.³⁵ У всьому показав я вам, що, так працюючи, треба помагати малосильним і памятати слова Господа Ісуса, що Він глаголав: Більше щасте давати, ніж приймати.

¹² Се бо хвала наша, сьвідченне совісти нашої, що ми в простоті і чистотї Божій, не в мудрости тілесній, а в благодати Божій жили на сьвітї, більше ж у вас.

¹⁷ Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.

² а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совісті чоловічій перед Богом.

⁸ Не повеліваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щирості вашої любови.

²⁴ Благодать з усіма, хто любить. Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.

¹⁰ щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа,

⁹ не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобати ся нам.

¹² Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.

³ анї пануйте над народом, а взором будьте стада;

¹⁷ І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому.

²⁸ І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуванне, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь?

³² І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив еси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він;

³⁴ І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І ніхто нїколи не важив ся Його питати.

¹⁷ І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всі люде радувались усїм славним, що сталось від Него ?

¹⁴ Усе робіть без нарекання і розбирання,¹⁵ щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї,¹⁶ держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював.

¹⁴ Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.

¹² і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

¹⁵ Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,

¹⁶ маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї.

²⁴ А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.

⁵ Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,⁶ не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі,⁷ з охотою служачи, як Господу, а не як людям,⁸ знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний.

²² Слуги, слухайте у всьому панів по тілу, не перед очима тільки служачи, яко чоловіковгодники, а в простоті серця, боячись Бога;²³ і все, що робите, від душі робіть, яко ж Господу, а не людям,²⁴ знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя; Господу бо Хриету служите.²⁵ А хто кривдить, прийме у чому скривдив, і нема вважання на лице (в Бога).

¹ Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.² Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

¹⁸ Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.¹⁹ Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.²⁰ Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.²¹ На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;²² котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;²³ котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;²⁴ котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".²⁵ Були бо ви, як вївцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.

¹⁶ так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.

⁴⁵ Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?

⁶ Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.⁷ Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшениці. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.⁸ І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріші над синів сьвітла в роді своїм.

¹⁰ Вірний у найменшому і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.

⁶ Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодій був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.

² та й приховав з ціни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.³ Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю?

² Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

¹ Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

²⁷ Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

¹ Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

¹⁷ Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.

³ явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.

⁹ Кожен, хто переступає, а не пробуває в науці Христовій, не має Бога; хто пробуває в науці Христовій, сей має і Отця і Сина.

¹⁹ Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа,

¹⁵ І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.

⁶ і побачить усяке тіло спасеннє Боже.

⁴⁷ і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.

⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹⁴ І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

¹⁶ І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

²³ котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.

⁴³ Як же розійшлась школа, тоді многі з Жидів і побожних нововірцїв ішли слїдом за Павлом та Варнавою, котрі, розмовляючи з ними, напоминали їх, щоб пробували в благодатї Божій.

⁴⁷ Так бо заповів нам Господь: Я поставив тебе сьвітлом поганам, щоб був ти на спасенне до краю землї.

²⁴ Та ні про що я не дбаю, й не дорога мені душа моя, аби з радістю скінчити путь мій і ту службу, що прийняв я од Господа Ісуса, щоб сьвідкувати евангелию благодати Божої.

⁴ Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодаті, а по довгу.⁵ Хто ж не робить, а вірує в оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.

² через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої;

¹⁵ Та не так і дар, як прогрішеннє. Коли бо через прогрішеннє одного многі померли, то много більше благодать Божа і дар благодаттю одного чоловіка Ісуса Христа у многих наддостаткували.

²⁰ Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,²¹ щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічне Ісусом Христом, Господом нашим.

¹⁸ Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули ? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.

⁵ Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодаті.⁶ Коли ж по благодаті, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по ділам, то більш нема благодаті; ато дїло не було б уже більш дїлом.

⁹ а для поган - з милості, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.¹⁰ І знов глаголе: Звеседїть ся, погане, з людьми Його.¹¹ І знов: Хвалїть Господа, всі погане, і вихваляйте Його всі люде.¹² І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.¹³ Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнвм, силою Духа сьвятого.¹⁴ Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні, всякого знання, і зможете один одного навчати.¹⁵ Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодаті, даній менї від Бога,¹⁶ щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.¹⁷ Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.¹⁸ Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,¹⁹ силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.

¹ Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали.

²¹ Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.

⁶ на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,⁷ в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,

⁵ і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),

⁸ Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;

⁶ що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,⁷ котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.⁸ Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

⁶ що прийшло до вас, яко ж і до всього сьвіта, і дав овощ, яко ж і в вас, від того дня, як ви почули і зрозуміли благодать Божу в правдї,

²³ коли оце пробуваєте в вірі основані і тверді, і неподвижимі в упованнї благовістя, котре чули проповідуване усьому твориву піднебесному, котрому став я Павел служителем.

¹⁶ Сам же Господь наш Ісус Христос, і Бог і Отець наш, що полюбив нас і дає нам утїху вічню і добру надїю в благодаті,

¹⁴ Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

⁴ котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

¹⁷ Господь же став передо мною і окрепив мене, щоб проповідаве від мене знане було, і щоб почули всї погане; і збавивсь я з пащи левиної.

⁴ Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,⁵ не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого,

⁹ а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерти.

¹⁵ наглядаючи, щоб хто не відпав од благодатй Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

¹⁰ Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували,¹¹ дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них;¹² котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись.

⁵ Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать."⁶ Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу;⁷ всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас.⁸ Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти;⁹ проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї.¹⁰ Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне).¹¹ Йому слава і держава по вічні віки. Амінь.¹² Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте.

⁸ Принесіть же овощ достойний покаяння;⁹ і не думайте казати в серці своєму: В нас батько Авраам; бо я вам важу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.¹⁰ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.

¹⁹ Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.²⁰ Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.

²⁴ Рече тоді Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.

²⁰ навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всі дні, до кінця сьвіта. Амінь.

⁶ Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.

⁷⁵ служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.

⁹ Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують та й в огонь кидають.¹⁰ І питав його народ, кажучи: Що ж оце робити мем ?¹¹ Озвав ся ж і каже їм: Хто має дві одежинї, нехай наділить немаючого; й хто має харч, нехай так само робить.¹² Прийшли ж і митники хреститись, і промовили до него: Учителю, що нам робити?¹³ Він же каже до них: Нічого більш над те, що звелено вам, не вимагайте.

²⁵ І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?

³⁰ Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого.

¹⁴ Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидів їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта.¹⁵ Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла.

¹⁶ На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.

⁴ Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.⁵ Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,⁶ знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.

¹² Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;

¹⁹ По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.

¹³ Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.

² І не приладжуйтесь до віку сього, а переображуйтесь обновленнєм ума вашого, щоб довідуватись, що воля Божа добра й угодна і звершена.

¹² Ніч минула, а день наближив ся відложімо ж дїла темряви, а одягнїмось у зброю сьвітла.¹³ Яко в день нумо чесно ходити і не в прожорстві та піянстві, не в любодїяннї та розпусті, не в сварнї та завнстї.

⁹ Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,¹⁰ нї злодії, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслідять.¹¹ А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та справдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

¹ Мавши оце сї обітування, любі (мої), очищуймо себе від усякої нечистї тїла і духа, звершуючи сьвятість у страсї Божому.

⁴ що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого,

²⁴ А которі Христові, ті розняли тіло з страстьми і хотїннем.

⁴ яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,

² в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,²³ а обновлятись духом ума вашого,²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.²⁵ Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.

²² у тїлї плоти Його смертю, щоб поставити вас сьвятими и непорочними й неповинними перед собою,

⁵ Оце ж умертвіть члени ваші, що на землї: блуд, нечистоту, страсть,по-хоть лиху, зажерливість, котра єсть ідолослуженнє,⁶ за се йде гаїв Божий на синів неслухняности,⁷ між котрими і ви колись ходили, як жили між ними.⁸ Тепер же покиньте й ви те все: гнїв, ярость, злобу, лайку, соромні слова од уст ваших.⁹ Не кривіть словом один проти одного, скинувши з себе давнього чоловіка з ділами його,

⁷ Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.

⁹ Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.

¹⁷ Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;

¹² І всї ж, хто хоче благочестиво жити в Христї Ісусї, гонені будуть.

¹⁰ Димас бо мене покинув, полюбивши нинїшнїй вік, та й пійшов у Солунь; Крискент в Галатию, Тит в Далматию;

³ Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного.

¹¹ І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними.

⁸ Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.⁹ Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе.¹⁰ Смирітесь перед Господом, то в підійме вас.

¹⁴ Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотїнням вашим, що в незнанню,¹⁵ а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте:¹⁶ бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят."¹⁷ І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування, ¹⁸ знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого,

¹¹ Любі, молю, як чужосторонцїв ї прохожих, ухилятись від тілесного хотїння, котре воює проти душі,¹² і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.

² щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї.³ Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях.⁴ Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи;⁵ котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих.

⁴ чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,⁵ то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,⁶ а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,⁷ а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).⁸ Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.

⁹ то й знав Господь побожних з покуси вибавляти, неправедних же хоронити про судний день на муки,

²⁰ Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.²¹ Лучче би їм було не пізнати дороги правди, як, пізнавши, одвернутись від переданої їм сьвятої заповіди.²² Довело ся ж їм по правдивій приповістї: "Пес вертаєть ся до своєї блювотини", а свиня, скупавшись, (іде) валятись у калюжу.

¹¹ Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,

⁶ Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.

¹⁵ Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;¹⁶ все бо, що в сьвітї, - хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, - не з Отця а зо сьвіта.¹⁷ І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.

²⁷ Та помазаннє, котре ви прйняли від Нього, в вас пробував, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазавше навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому.

¹⁹ Знаємо, що ми від Бога, і ввесь сьвіт у лихому лежить.

¹⁸ бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателї, що ходять по хотїнню свого безбожя.

¹² Ось терпиливість сьвятих; ось ті, що хоронять заповіді Божі і віру Ісуса.

²⁷ Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тоді віддасть кожному по дїлам його.

³¹ Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;

⁶⁴ Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.

³⁸ Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.

⁶² Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних.

¹⁵ маючи надію в Бозї, чого й самі оці сподївають ся, що має бути воскресеннє мертвих праведних і неправедних.

⁵ надія ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.

²⁴ Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?²⁵ Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.

¹³ Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнвм, силою Духа сьвятого.

⁷ так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

⁴ в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога.

⁶ Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.

²⁰ Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.

⁵ задля надії, що зложена для вас на небесах, про яку ви чували перше в слові правди благовіствування,

²⁷ котрим Бог зводив обявити, яке багацтво слави тайни сієї між поганами, котре всть Христос в вас, надїя слави,

⁴ Коли ж Христос, життє ваше, явить ся, тодї і ви з Ним явитесь у славі.

⁸ І тоді відкриєть ся беззаконник, котрого Господь убє духом уст своїх, і знищить явленнем приходу свого.

¹³ Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:¹⁴ додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

¹ Оце ж сьвідкую перед Богом і Господом нашим Ісусом Христом, що мав судити живих і мертвих в явленнї Його і царстві Його:

⁸ На останок готовить ся менї вінець правди, котрий оддасть менї Господь того дня, праведний суддя, і не тілько менї, та і всїм, хто полюбив явленнє Його.

² в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами,

⁴ Як же явилась благость і чоловіколюбие Спаса нашого Бога,

⁶ котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя вашого,⁷ щоб оправдавшись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надії життя вічнього.

¹⁸ щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,¹⁹ котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,

²⁸ так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасенне.

³ Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих,

⁷ щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.

¹ Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:

¹² дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся ?¹³ Нових же небес і землї нової по обітницї дожидаємось, в котрих правда домує.¹⁴ Тим то, любі, сього дожидаючи, старайтесь нескверними і чистими явитись перед Ним в упокою,

¹⁸ а ростіть в благодаті і знанню Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Йому слава і тепер і по день віка. Амінь.

² Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.³ І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.

¹⁴ А ми видїли й сьвідкувмо, що Отець післав Сина, Спасителя сьвіта.

⁷ Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

²¹ І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

¹² У руці в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

²⁸ як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.

⁵¹ Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту.

¹⁵ Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.

⁹ і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.

¹⁴ Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.

²⁶ І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожже від Якова;²⁷ і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.

⁷ Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.⁸ Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.

¹⁴ Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всіх умер, тодї всі вмерли;¹⁵ і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

²⁰ Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.

¹³ Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)

¹⁰ Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.

² і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

²³ тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.²⁴ А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.²⁵ Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,²⁶ щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,²⁷ щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.

¹⁵ Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

⁶ що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

¹⁰ а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.

¹⁸ добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,

¹⁴ то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих діл, щоб служити Богу живому?

²⁴ і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,

⁸ Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники.

¹⁸ знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого,

²² Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро,

⁹ Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;

¹⁸ тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші. Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом,

² Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.

⁵ і від Ісуса Христа, котрий сьвідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; Йому, милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своїй,

⁹ І сьпівають пісню нову, глаголючи: Достоєн єси приняти книгу, і створити печаті її, бо Ти був заколений, і відкупив єси нас Богу кровю своєю, з усякого роду, і язика, і народу і поган,

²⁹ бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.

²² І дивувались наукою Його, навчав бо їх яко маючий власть, а не як письменники.

²⁷ І полякались усї так, що питали один в одного, говорячи; Що се таке? що се за Наука така нова? що по власти й духам нечистим повелївае, і слухають Його?

³⁶ І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?

¹² Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.¹³ Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.

²⁰ Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.

² проповідуй слово, настоюй в час і не в час, докоряй, погрожуй, благай з усяким довтотерпіинвм і наукою.