Ruth 1:1 Cross References - Ukrainian

¹ І сталось за часу, коли судді судили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.

¹⁰ І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.

¹ І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.

¹ А голод став тяжкий у тім Краї.

¹⁹ І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!

²³ І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.²⁴ Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.

³⁸ Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана.

¹⁶ І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.¹⁷ Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!¹⁸ А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.

⁸ А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.

⁸ І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.

¹ І сталося тими днями, а царя в Ізраїлі не було і був один Левит приходько на узбіччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.² А наложниця його чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці часу.

¹ І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: Кров на Саула та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітян.

¹ І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!² І було до нього слово Господнє, говорячи:³ Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.⁴ І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.⁵ І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.⁶ А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.⁷ І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.⁸ І було Господнє слово до нього, говорячи:⁹ Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.¹⁰ І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.¹¹ І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!¹² А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...

² І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.

¹ А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ.² І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.

¹⁶ і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.

³⁴ плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

¹ Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.

¹³ Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.

²¹ Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,

¹⁰ Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.¹¹ Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

¹⁶ Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?¹⁷ Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.¹⁸ Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!¹⁹ До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.²⁰ Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!

⁶ І тому Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...