1 Timothy 6:17 Cross References - Ukrainian

¹⁷ Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,

² А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.

¹⁰ І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста, яких ти не будував,¹¹ та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся,¹² стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства!

¹⁷ щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.

¹⁵ і з верхів'я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,

¹⁶ А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.

²⁵ Та Єзекія не віддав так, як було зроблено йому, бо запишнилося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.²⁶ Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.

¹ Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.² І народилися йому семеро синів та три дочки.³ А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.

²⁴ Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?²⁵ Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

³ Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.⁴ У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

⁷ Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.

⁸ У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!

¹⁰ Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!

⁵ на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.⁶ Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,⁷ вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,⁸ сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:⁹ свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

¹¹ Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!¹² Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить. Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!

²⁸ Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

⁸ Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,⁹ краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!

²⁸ Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.

⁵ свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

²⁴ бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

⁹ щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

¹³ і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:¹⁴ як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

¹⁸ Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!¹⁹ Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!

³¹ О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?

²³ Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!²⁴ Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,

⁷ Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!⁸ І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!

⁴⁹ Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.⁵⁰ І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.

⁵⁶ І не була сестра твоя Содома згадувана в устах твоїх за днів твоїх гордощів,

³⁰ Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.

¹⁹ А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.²⁰ А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.²¹ І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.²² А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.²³ І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.

⁶ Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!

¹⁵ Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.¹⁶ Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!

³² Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

²³ Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

⁵⁷ А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

²⁴ І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

¹⁵ І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.¹⁶ І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.¹⁷ І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?¹⁸ І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.¹⁹ І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!²⁰ Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...²¹ Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

² І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,

⁹ Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.¹⁰ Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!

¹⁷ але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

²⁷ А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

²⁵ і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

²⁰ Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

⁵ Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!

¹⁶ Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!

⁹ Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,

³ Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,

¹⁵ А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.

¹⁰ Бо на це ми й працюємо і зносимо ганьбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних.

²¹ Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.

¹³ Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,

¹⁰ Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії.

¹² і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,

⁶ Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,

⁹ А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,¹⁰ а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

⁶ Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!⁷ Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!